Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Багатьох повинен боятися той, кого багато бояться.
Публілій Сір - Бажання уникнути помилки — шлях потрапити в iншу халепу.
Горацiй. - Бажаючого доля веде, небажаючого — тягне.
Сенека. - Безглуздо складати плани на все життя, не будучи володарем навіть завтрашнього дня.
Сенека. - Бог в нас самих.
Платон.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Кепський то господар, що в своїй хаті змокріє.
- Казав сліпий: "Побачимо".
- Казав сліпий до глухого: "Слухай, як безрукий голого обдирає".
- Києм того, хто не береже свого.
- Кинув своє смажене і побіг за чужою редькою.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Вишкірив зуби, як печене порося.
- Вишкірив зуби, як породиста свиня.
- Вишкірив зуби, як циган до макухи.
- Вівця, як клубок.
- Відважний, як тигр.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Якщо уряд незадоволений своїм народом, він повинен розпустити його і вибрати собі новий.
Бертольд БРЕХТ, німецький драматург(1898-1956) - Якщо характер в цілому добрий, то не біда, якщо в ньому виявляються і деякі недоліки.
Шарль де МОНТЕСК’Є - Шукаймо те, що нас єднає з іншими, а не те, що роз'єднує.
Джон Раскін - Шум зброї заглушує голос законів.
Мішель МОНТЕНЬ - Щасливий той, хто вважає себе щасливим.
Г. ФІЛДІНГ
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- У в’язниці, окрім строку, нічого не висидиш.
Василь КУРОВСЬКИЙ - У житті багатьох жінок є дві головні мети — «знайти чоловіка своєї мрії» і «позбутися цього ідіота».
Андрій КОРЧИНСЬКИЙ - У кожного нашого громадянина є невід’ємні права: не погоджуватись із чимось і отримувати за це по пиці. Чи по сідниці.
Сергій СКОРОБАГАТЬКО - У літературі треба любити не себе, а редактора.
Микола ПАСЬКО - У мистецтва теж нерідко вимагають жертв.
Микола ПАСЬКО
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Амінь тобі, великий муже!
Великий, славний! та не дуже... Якби ти на світ не родивсь Або в колисці ще упивсь... То не купав би я в калюжі Тебе преславного. Амінь. Тарас ШЕВЧЕНКО "Якби то ти, Богдане п'яний...", 1859 - Будем, брате,
З багряниць онучі драти, Люльки з кадил закуряти, Явленними піч топити, А кропилом будем, брате, Нову хату вимітати! Тарас ШЕВЧЕНКО "Світе ясний! Світе тихий!", 1860 - А од коріння тихо, любо
Зелені парості ростуть. І виростуть; і без сокири Аж зареве та загуде, Козак безверхий упаде, Розтрощить трон, порве порфиру, Роздавить вашого кумира, Людськії шашелі. Тарас ШЕВЧЕНКО "Бували войни й військовії свари...", 1860 - ...Із того часу всі в нас поділились на живих і мертвих, та й довго ще ділитимуться.
Пантелеймон КУЛІШ "Промова на похороні Шевченка", 1861 - В характері українсько-руського народу відзначається особливо перевага особистої свободи, а в великоруськім переважає загальність.
Микола КОСТОМАРОВ "Дві руські народності", 1861
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися! - Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|