Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Даремне навчання без думки, небезпечна думка без навчання.
КОНФУЦІЙ - Дві речі роблять людину богоподібною: життя для блага суспільства і правдивість.
ПІФАГОР - Де виявлявся неспроможним розум, там часто допомагав час.
СЕНЕКА - Де єднання, там і перемога.
Публій Сір - Де ми будемо після кончини? Там же, де спочивають не народжені.
Сенека Старший
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Що до чого, а борщ до хліба.
- Що комар — то й сила.
- Що маєш робить, то зроби сьогодні, а що маєш з'їсти, то з'їж завтра.
- Що мені закони, коли судді знайомі.
- Що менша жаба, то більше галасу.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Думав розумом, як дохле теля хвостом.
- Думка, як той ворон кряче.
- Дурна, аж носом баньки дме.
- Дурна, як овечка — не скаже ні словечка.
- Дурне, аж очі йому рогом лізуть.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Розсудливий той, хто не засмучується про те, чого не має, і, навпроти, радий тому, що має.
Демокріт - Самий вірний засіб залишитися бідним — бути чесною людиною.
Наполеон Бонапарт - Найкоштовнішою своєю якістю я вважаю уміння викликати в людей ентузіазм і розвивати те, що є краще в людині, за допомогою визнання його достоїнств і заохочення.
Чарльз Швеб - Своїй, нехай маленькій, справі я віддаю перевагу всім біржам на світі.
Теодор Драйзер - Своєю справою людина повинна займатися так, немов допомоги йому шукати ніде.
Д. Галіфакс
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Не все те дороге, за що платять великі гроші.
Юрій РИБНИКОВ - Особлива прикмета продавця: не обдурює покупців.
Юрій РИБНИКОВ - У жіночому колективі керівник прикидається статевим суперменом.
Юрій РИБНИКОВ - Щоб нажити слави брехуна, досить лише одного разу не виконати обіцянки.
Юрій РИБНИКОВ - Служба — службою, але пам’ятайте й про друзів.
Юрій РИБНИКОВ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Нехай як буде, так і буде.
Чи то плисти, чи то брести.
Хоч доведеться розп'ястись!
А я таки мережать буду
Тихенько білії листи.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Лічу в неволі дні і ночі... ", 1850 - Єсть нерушимий закон правди в душі у всякого поета; не здолає поет самохіть підняться вгору душею: підіймає його дух його плем'я.
Пантелеймон КУЛІШ
"Листи", 1857 - Щоб слово пламенем взялось,
Щоб людям серце розтопило.
І на Украйні понеслось,
І на Україні святилось
Те слово, божеє кадило,
Кадило істини. Амінь.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Неофіти", 1857 - Возвеличу,
Малих отих рабів німих!
Я на сторожі коло їх
Поставлю слово.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Подражаніє 11 псалму", 1859 - Література є душею народного життя, є самосвідомістю народності. Без літератури народність є тільки пасивною появою, і для того чим багатша,
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Щоб хотілось і моглося, було де і було з ким!
- Давайте вип’ємо за наших ворогів. За те, щоб у них все було: і автомашина, і гараж, і гарна хата, і дача.
І щоб у них скрiзь стояли телефони.
І щоб по тих телефонах вони завжди набирали 01, 02, 03, 04!
- Вип’ємо за те, аби нашим ворогам пір’я в горлі виросло!
- Вип’ємо за наших ворогів, аби їм пір’я на язиках повиростало!
- Якось у лютий мороз замерз маленький горобчик і впав на землю. Проходила мимо корова, задерла хвоста і на горобчика упав теплий «корж». Пiд ним горобчик вiдiгрiвся, ожив, висунув голівку і з радостi защебетав. Пробігала мимо кішка, схопила горобчика і з’їла...
Так вип’ємо і запам’ятаємо: не кожен той ворог, що тебе обiс...ав; не кожен той друг, що тебе з г... витягнув, а якщо же попав у г...но, то сиди й не цвiрiнькай!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
