Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Граду душа є закон, бо отак, як тіло, душу втративши, падає, так і град, коли нема в нім закону, зруйнується.
Демосфен - Благі малого закону потребують, бо не річ до закону, а закон до речі буває.
- Ті гради стоять добре, де городяни князя слухають, а князь – законів.
Соломон - Підневільному закон – примус, а вільні в законі потребу мають.
Демад - Коли його спитали, хто ображає, сказав: "Хто відкидає закон".
Кір
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Якби не губка, була б золота шубка.
- Якби Хомі гроші, був би й він хороший, а нема — всяк мина.
- Яке літо, таке й сіно.
- Який біс печений, такий і варений.
- Який їхав, таку й віз.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Розживемось, як сорока на лозі, а тінь на воді.
- Роззявив губу, як жаба на гусінь.
- Роззявив рот, як вершу.
- Розібрало, як вовка опеньки.
- Розібрало, як вовка пиво.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- При демократії одна партія всі свої сили витрачає на те, щоб довести, що інша нездатна керувати країною, — і зазвичай обом вдається те й інше.
Генрі Луїс Менкен - При монархії правосуддя виходить від короля. При республіці воно має виходити від народу.
Віктор Гюго (1802-1885), французький письменник - Про владу або добре, або правду.
Геннадій Малкін - Про свободу треба судити за ступенем свободи найнижчих.
Джавахарлал Неру (1889-1964), політичний і державний діяч Індії - Прогрес — це спосіб людського буття.
Віктор Гюго (1802-1885), французький письменник
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Людина людині — такий же друг, як і собака людині.
Олександр ПЕРЛЮК - Людина людині — це не не те, що чоловік дружині.
Олександр ПЕРЛЮК - Людина людині не людина.
Олександр ПЕРЛЮК - Людина може все, може навіть потім і покаятися.
Олександр ПЕРЛЮК - Людина, котра вичавила з себе раба, ні за що не проголосує за рабовласника.
Олександр ПЕРЛЮК
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Я молодий і чистий,
Як вічність, молодий.
Дорога колосиста
Звивається, мов змій.
Максим РИЛЬСЬКИЙ
"Я молодий і чистий...", 1922 - Брешете ви, кому ясно усе!
Перед мрією всі ми ниць!
Дні! Який це музей
Дрібниць.
Євген ПЛУЖНИК
"Дні", 1924 - Ми розуміємо Європу теж як психологічну категорію, яка виганяє людськість із "Просвіти" на великий тракт прогресу.
Микола ХВИЛЬОВИЙ
"Камо грядеши", 1925 - Камо грядеши.
Микола ХВИЛЬОВИЙ
Назва збірки памфлетів, 1925 - Міщанство — завжди міщанство і завжди йому одна ціна.
Микола ХВИЛЬОВИЙ
"Думки проти течії", 1925
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись,
Дівчина може розлюбити,
Та кинути пити?...
– Не може бути!
– То ж вип’ємо, друзi!
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
