Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Збери всередині себе свої думки і в собі самому шукай справжніх благ. Копай всередині себе криницю для тої води, яка зросить і твою оселю, і сусідську.
Григорій СКОВОРОДА - Для шляхетної людини ніщо не є таке важке, як пишний бенкет, особливо коли перші місця на ньому займають пустомудрі.
Григорій СКОВОРОДА - Хіба не любов усе єднає, будує, творить, подібно до того, як ворожість руйнує?
Григорій СКОВОРОДА - Природа прекрасного така, що чим більше на шляху до нього трапляється перешкод, тим більше воно вабить, на зразок того найшляхетнішого і найтвердішого металу, який чим більше треться, тим прекрасніше виблискує.
Григорій СКОВОРОДА - Неправда гнобить і протидіє, але тим дужче бажання боротися з нею.
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- І хвоста нема у дворі.
- І хліб пекти, й по телята йти, коли б мені, Господи, Василя знайти!
- І холодно, і голодно, і додому далеко.
- І ця сміється: щось веселе зїла.
- І шитеє, і поротеє знає.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Робить, як машина.
- Робить, як мертвий дише.
- Робить, як не своїми руками.
- Робить, як скажений.
- Робить, як сліпий дивиться.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Я можу писати краще за будь-кого, хто пише швидше від мене, і швидше за будь-кого, хто пише краще, ніж я.
А. Дж. Ліблінґ. - Я написав слово. Тепер викреслюватиму зайве.
Мечислав Шарган. - Я написав шість книг; вони зовсім непогані для людини, яка прочитала всього дві.
Джордж Берне. - Я не дивлюся телевізор, бо він згубно впливає на мистецтво розмовляти про себе.
Стівен Фрай. - Я не завжди поділяю свої погляди.
Поль Валері.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Ми любимо не тих, хто нам близький, – нам близькі ті, кого ми любимо.
Володимир ЧЕРНЯК - Роби добро – іншим на зло.
Володимир ЧЕРНЯК - З невеликим злом боротися важче, ніж з великим, бо в нього важче влучити.
Володимир ЧЕРНЯК - Засоби гублять мету.
Володимир ЧЕРНЯК - Сила породжує насильство.
Володимир ЧЕРНЯК
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Вовки-сіроманці, орли-чорнокрильці,
Гості мої милі! Хоть мало-немного обождіте, Поки козацька душа з тілом розлучиться. Тоді будете мені з лоба чорні очі висмикати, Біле тіло коло жовтої кості оббирати. І комишами вкривати. "Втеча трьох братів із города Азова" (дума) - Та відкіля ж вас, мій таточку, виглядать,
Та відкіля вас і визирать? Чи вас з поля, чи вас з моря, Чи з високої гори, Чи з чужої чужини? Голосіння - Мамко моя, зозулько моя!
Нащо-сте свої очі зажмурили, Що-сте свої ніжки зложили, Нащо-сте свої ручки навхрест склали? Голосіння - Катеринко моя срібненька,
Катеринко моя одненька! Ти вже мені ватерку не накладеш, Ти вже мені водиці не внесеш, Ти вже мені дровець не принесеш, Їсточки не приставиш... Голосіння - І мене не мине,
На чужині зотне, За решоткою задавить, Хреста ніхто не поставить, І не пом'яне. Тарас ШЕВЧЕНКО "Косар", 1847
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
- Розквітають в парку липи – це є привід, щоб попити.
- Давайте вип'ємо горілки за покоління, яке обирає "Пепсі"!
Тому що нам більше дістанеться!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|