Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Красива дружина — загальне надбання, некрасива — покарання для чоловіка.
Антисфен з Афін - Краще з розумом бути нещасливим, ніж без розуму — щасливим.
ЕПІКУР - Краще запалити одну маленьку свічку, ніж клясти темряву.
КОНФУЦІЙ - Краще не боятися, лежачи на соломі, ніж тривожитися на золотому ложі.
ЕПІКУР - Кращий правитель той, про якого народ лише знає, що він існує.
Лао-ЦЗИ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Не трева з тим жартувати, що болить.
- Не смійся братку, з мойого припадку.
- Дай Боже жартувати, аби не плакати.
—... не хорувати.
— Та нехай люди сміються — аби не плакали.
- Хоч смішно, аби затишно.
- З поспіху люди бувають.
— З посміха буває потіха.
— З кого ся насмівають, з того люди бувають.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- То сніг, то завірюха, бо вже зима коло вуха.
- У місячні ночі сніг не тане.
- Як зазиміє, то й жаба оніміє.
- Як лютий не лютуй, а на весну брів не хмур.
- Як приходить сніг з дощем, то йдуть до шевця з плачем.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- У чужій постелі завжди гірше спиш.
Колєтт - У чужому щасті є щось нудотне.
Олдос Хакслі - У якій руці джентльмен має тримати вилку, якщо в правій він тримає котлету?
Костянтин Меліхан - Унція репутації коштує фунта роботи.
Артур БЛОХ - Уряд — як дитина: харчовий канал з великим апетитом на одному кінці і відсутність відповідальності на іншому.
Ronald Reagan
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Верховна Рада мільйонерів.
Олександр ПЕРЛЮК - Ви олігархів, бандитів, фальсифікаторів не чіпайте, а то вони пожаліються Гаранту!
Олександр ПЕРЛЮК - Вирішити можна будь-яке питання, якщо вирішити, в якій валюті.
Олександр ПЕРЛЮК - Вихід є, і, схоже, наші мільйонери незабаром народ до нього доведуть.
Олександр ПЕРЛЮК - Вихід завше є — було б що виносити!
Олександр ПЕРЛЮК
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- ...Хама, самовдоволеного і розперезаного, обтяженого рабським комплексом зневаги до слабших і залежних, позбавленого моральних обов'язків, — не дай, Боже, наділити його силою, правами і владою пана.
Євген СВЕРСТЮК
"Собор у риштованні", 1970 - Коли не видно ясних доріг і сонячних плаїв, безсумнівною дорогою є найважча — дорога шляхетна.
Євген СВЕРСТЮК
"Собор у риштованні", 1970 - Від свого відстали і до чужого не пристали, ні ґави, ні ворони, раз вони зневажили своє, то як вони можуть поважати чуже?
Євген СВЕРСТЮК
"Собор у риштованні", 1970 - Але землю вкриває асфальт і бетон, небо затягується димами і ревом моторів, і кудись шалено, в метушливій тривозі летить життя, засмокчу є і не залишає тієї чистої години для душі, коли можна замислитись над собою і подумати про головне.
Євген СВЕРСТЮК
"Собор у риштованні", 1970 - Первісний ключ — в людині. А людину сковують умови. Але умови для себе, зрештою, витворює вона сама — на свій зріст. Мусимо рости і духовним зростанням, моральним авторитетом здобувати престиж і відстоювати своє місце під сонцем.
Євген СВЕРСТЮК
"Собор у риштованні", 1970
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Вип’ємо за те, аби нашим ворогам пір’я в горлі виросло!
- Вип’ємо за наших ворогів, аби їм пір’я на язиках повиростало!
- Якось у лютий мороз замерз маленький горобчик і впав на землю. Проходила мимо корова, задерла хвоста і на горобчика упав теплий «корж». Пiд ним горобчик вiдiгрiвся, ожив, висунув голівку і з радостi защебетав. Пробігала мимо кішка, схопила горобчика і з’їла...
Так вип’ємо і запам’ятаємо: не кожен той ворог, що тебе обiс...ав; не кожен той друг, що тебе з г... витягнув, а якщо же попав у г...но, то сиди й не цвiрiнькай!
- Дай, Боже, щоб наші вороги рачки лазили!
- Горілка – наш ворог!
А хто сказав, що ми боїмося своїх ворогів?
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
