Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Знання деяких принципів легко компенсує незнання деяких фактів.
К. Гельвецій - Зроби крок уперед — і ти зрозумієш, що багато чого не так страшне саме тому, що більше всего лякає.
СЕНЕКА Луцій Анней Молодший - Зроби перший крок і ти зрозумієш, що не все так страшно.
СЕНЕКА - І в справах не губитися, і в речах не розтікатися, і в уявленнях не блукати, душею не стискатися раптом, або ж із себе вискакувати.
Марк АВРЕЛІЙ - І знайшов я, що гірше смерті жінка, тому що вона — сітка і серце її — сільця, руки її — окови.
Екклесіаст
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Не щодня попинятам (або: поповим дітям) Дмитрова субота!
- Не щодень Великдень.
- Ет, захотіли!
... аби тихо лихо... — Аби лихо тихо! - Заманулось!... як серед літа снігу.
- Ти вже Бога гнівиш.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Розбрелись, як вівці без пастуха.
- Розвісив вуха, як осел.
- Розговорився, як порожній млин.
- Роздувся, як ковальський міх.
- Розжалобився, як вовк над поросям: від'їв ніжки та й плаче.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Переможеним ми залишимо тільки сльози, аби було чим плакати.
Отто фон БІСМАРК - Переможець завжди сприймає якісь риси переможеного.
Бернард ШОУ - Перш ніж зробити важливий крок у житті, чоловік замислюється: «Що сказати?», а жінка — «Що вдягати?».
В. Хаббардз - Перш ніж побудувати стіну, я хотів би знати, що саме я відгороджую і від чого я відгороджуюсь. І кого я цим скривджу.
Роберт Фрост - Перше правило журналістики: не сперечатися із забобонами читача, а спиратися на них.
Олександр Коуберн
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Пошуки крайнього закінчуються одним і тим же: за ним ще хтось стоїть.
Сергій КОЛОМІЄЦЬ - Правда постійно торжествує, не може тільки восторжествувати.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Право бути обраним має кожен, реалізувати його мають можливість лише ті, що накрали мільйони.
Олександр ПЕРЛЮК - Правоохоронці у нас працюють активно, а бандити — ще активніше!
Олександр ПЕРЛЮК - Праця створила людину, якій тепер не дають працювати.
Олександр НОВАЧЕНКО
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Він українець — це запевне,
Бо хвалить сало й галушки Та ще вишиванії дома Бере він на ніч сорочки. Борис ГРІНЧЕНКО "Українець", 1892 - Та вірую, що хрест мій не безплодний,
Що хрест отой — бездольний люд спасе, Запинить певно стогін всенародний, Вітчизні щастя принесе! Павло ГРАБОВСЬКИЙ "Сучасникові", 1894 - І все-таки до тебе думка лине,
Мій занапащений, нещасний краю, Як я тебе згадаю, У грудях серце з туги, з жалю гине. Леся УКРАЇНКА "І все-таки до тебе думка лине...", 1895 - О краю мій, найкращий між краями,
Зруйнований та знищений катами! Павло ГРАБОВСЬКИЙ "Тебе... тебе забути нам?", 1895 - Ми навіть власної не маєм хати,
Усе одкрите в нас тюремним ключарам: Не нам, обідраним невільникам, казати Речення гордеє: "Мій дом — мій храм!" Леся УКРАЇНКА "Товаришці на спомин", 1896
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Жінки, не любіть холостих, вони других жінок не полюбили – і вас не по люблять, не любіть розлучених, свою покинули – і вас покинуть.
Любіть одружених, свою дружину люблять – і вас будуть любити. Так давайте за це і вип'ємо! - Давайте вип'ємo за любов, а хто не може – той за дружбу!
- Сонце роздягає дівчину до купальника.
Так вип'ємо ж за те, щоб наші очі горіли яскравіше за сонце! - Давайте вип'ємо за поцілунок. Бо його придумав чоловік, тому що не знайшов іншого способу закрити рот жінці.
- За нас, жінок шаленої краси!
Хто нас не бачив, хай їм повилазить! Повиздихають ті, хто нас не захотів! І плачуть ті, кому ми не дістались!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|