Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Нерозумно рвати на собі волосся від горя, начебто горе зменшиться від того, що Ваша голова стане лисою.
ЦИЦЕРОН - Несправедливість не завжди пов’язана з якоюсь дією, часто вона виражається саме бездіяльностю.
Марк АВРЕЛІЙ - Нехай буде нашою вищою метою одне: говорити, що відчуваємо, і жити, як говоримо.
Луцій Анней СЕНЕКА - Ні з ким не трапляється нічого такого, що він не в силах був би винести.
Марк АВРЕЛІЙ - Ніде менш, як на війні, результат не відповідає сподіванням.
Тіт Лівій
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Половина світу плаче, половина скаче.
- Понюхав пирога, та не вдалося покуштувати.
- Порожній мішок у куток не поставиш.
- Похвали мене, моя губонько, бо до вух роздеру.
- Правда — як олія: скрізь нагору спливає.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Ані в студеній воді не вмиється.
- Ані за холодну воду.
- Ані свяченою водою не відхреститися.
- Баба Варвара ночі урвала, а дня доточила.
- Бабине літо - до Петра тілько.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- З добре декольтованих джерел.
Владімір Вішнєвській. - З дотепністю, як з музикою: що більше її чуєш, то тоншого звучання бажаєш.
Георг Кристоф Ліхтенберг. - З ким немає про що мовчати, з тим і розмовляти не варто.
Володимир Брюґґен. - З колонки редактора фонтаном била вода.
Артур Васильєв. - З місця — в кар'єру.
Андрій Крижанівський.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Очевидно, дуже мало людей керуються розумом – керманичем свого плавання.
Митрофан ДОВГОЛЕВСЬКИЙ - Злодій за кражу і вбивця за вбивство несуть якусь кару,
Смерть забирає ж у нас зовсім безкарно усе.
Митрофан ДОВГОЛЕВСЬКИЙ - Тим важча хвороба божевілля володіє кожним, чим він розумнішим здається для інших.
Митрофан ДОВГОЛЕВСЬКИЙ - Лікар себе почуває погано, коли я здоровий,
Знов, як погано мені – краще для нього стає.####Митрофан ДОВГОЛЕВСЬКИЙ
- Що ж бо є краще, ніж мова, що гірше від неї знайдеться,
Горе та радість вона, мед і отруту несе.
Митрофан ДОВГОЛЕВСЬКИЙ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Посіє пахар зерно, та й те не погибає безплодно.
Пантелеймон КУЛІШ
"Листи", 1857 - Що конина, то конина!
А щоб язик мала,
То вона б вам, добрі люди,
Всю правду сказала!
Степан РУДАНСЬКИЙ
"Циган з конем", 1858 - Чи у небі, чи у пеклі
Скажуть вікувати;
Треба всюди, добрі люди,
Приятелів мати.
Степан РУДАНСЬКИЙ
"Баба в церкві", 1858 - Та свиня таки свинею!
Правду кажуть люде:
Святи її, хрести її —
Все свинею буде.
Степан РУДАНСЬКИЙ
"Свиня свинею", 1859 - Та гей, бики! Чого ж ви стали?
Чи поле страшно заросло?
Чи лемеша іржа поїла?
Чи затупилось чересло?
Степан РУДАНСЬКИЙ
"Гей, бики!", 1859
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
