Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- У Сократа запитали поради: женитися чи не женитися ? Сократ відповів: усе одно покаєшся.
- У стражданні серцю часто відкривається розрада. А коли раптом здасться, що ти піймав істину, відразу стає гірко, що не зміг її втримати.
КОНФУЦІЙ - Філософія — мати усіх наук.
ЦИЦЕРОН - Філософові властиво відчувати здивування. Воно і є початок філософії.
ПЛАТОН - Характер є не що інше, як тривала навичка.
ПЛУТАРХ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Як бабі кадило, коли бабу здубило.
- Як багатий, так і клятий.
- Як багатий, так: «Здоров був!», а як бідний: «Бувай здоров!».
- Як бідний плаче — ніхто не бачить, а багатий скривиться — усяк дивиться.
- Як бідному женитись, то й ніч мала.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Сів, як більмо на оці.
- Сів, як на льоду.
- Сів, як рак на мілкому.
- Сів, як чиряк на боці.
- Сірий, як вовк.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Удаючи начебто ми потрапили в розставлену для нас пастку, ми виявляємо воістину витончену хитрість, тому що обдурити людину найлегше тоді, коли вона збирається обдурити нас.
Франсуа де ЛЯРОШФУКО - Упертість породжена обмеженістю нашого розуму: ми неохоче віримо в те, що виходить за межі нашого світогляду.
Франсуа де ЛЯРОШФУКО - Ухиляння від похвали – це прохання повторити її.
Франсуа де ЛЯРОШФУКО - Філософія легко тріумфує над стражданнями минулими і майбутніми; але страждання сьогодення тріумфують над філософією.
Франсуа де ЛЯРОШФУКО - Щастя нікому не здається таким сліпим, як тим, кому воно жодного разу не посміхнулося.
Франсуа де ЛЯРОШФУКО
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- В кожному чоловіковi живе бунт Адама з цiлими ребрами.
Богдан ЧЕПУРКО - В кому віри нема – надії нема. Надія – бог, а віра – світло.
- В лiтературi, як i в коханнi: треба, щоб i вона тебе вибрала.
Ростислав ДОЦЕНКО - В районі так часто влаштовували урочисті зустрічі, що виникла проблема з хлібом-сіллю.
Андрій КОЦЮБИНСЬКИЙ - В сім'ї завжди хтось господар квартири, а хтось – господар становища.
Юрій РИБНИКОВ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Подивилась ясно, — заспівали скрипки! —
Обняла востаннє — у моїй душі.
Ліс мовчав у смутку, в чорному акорді.
Заспівали скрипки у моїй душі.
Павло ТИЧИНА
"Подивилась ясно...", 1918 - Світає...
Все спить ще: і небо, і зорі безсилі,
Лиш птах десь озвався спросоння ліниво
Та темний бовван на козачій могилі
Про давнє, минуле кричить мовчазливо.
Видніє щохвилі.Все спить ще: і небо, і зорі безсилі.
Павло ТИЧИНА
"Світає...", 1918 — 1919 - У вічну славу Батька і Сина
Й Духа Святого Голуба...
Ой зацвіла біла калина
Біля Синього Жолоба...
Лавро Миронюк
"У вічну славу...", 1920 - Як купала мене мати
у любистку,
Трусив зорі Див із лану
у колиску.
Тодось ОСЬМАЧКА
"Казка", 1925 - Тож п'яній і п'яній, княгине, —
Поки сонце ще ходе рано,
Поки небо твоє ще синє,
Веселись, моя ладо!
Олекса Стефанович
"Осіннє", 1929
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись,
Дівчина може розлюбити,
Та кинути пити?...
– Не може бути!
– То ж вип’ємо, друзi!
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
