Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Видайте кесаревi кесареве, а Боговi - Боже.
Євангеліє від св. Матвія - Хто бо пiдноситься, буде понижений, хто ж понижається, той пiднесеться.
Євангеліє від св. Матвія - Не залишиться тут камiнь на каменi, який не зруйнується.
Євангеліє від св. Матвія - ...Повстане народ i царство - на царство.
Євангеліє від св. Матвія - Повстане багато фальшивих пророкiв i зведуть багатьох.
Євангеліє від св. Матвія
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Гріють зуби на сонці.
- Гроза не вельми розбирає, у чий дім вдарити.
- Гроші — не Бог, а багатьох милують.
- Гроші ідуть до багатого, а злидні до бідного.
- Гроші, як птахи, прилітають і відлітають.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Слово, як сталь,— ворогам печаль.
- Словом — як листом стеле, ділом — як голками коле.
- Словом — як шовком вишиває, а ділом — як шилом шпигає.
- Слуха, як осел черевом.
- Сльози, як горох.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Колись книги писали письменники, а читали читачі. Тепер книги пишуть читачі й не читає ніхто.
Оскар Уайльд. - Колись творилися слова, тепер — абревіатури.
Ліна Костенкo. - Колоди пливуть одним стилем — за течією.
Юрій Базилєв. - Колонка в газеті — щоранковий замінник безсмертя.
Ернест Гемінґвей. - Кольорове телебачення внесло в старі передачі нові барви.
Геннадій Малкін.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Істинна слава, шукання істинного набутку, свята пристрасть – це наречені високого духу, які осоло-джують у своїх обіймах чисту душу.
Григорій СКОВОРОДА - Чи не дивина, що один у багатстві бідний, а інший у бідності багатий?
Григорій СКОВОРОДА - Не розум від книг, а книги від розуму створилися.
Григорій СКОВОРОДА - Яка користь бачити, не маючи смаку!
Григорій СКОВОРОДА - Без бажання все важке, навіть найлегше.
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- І знаю тільки те,
що треба пісню, наче тінь, нести з собою,
що треба йти, невпинно йти
назустріч мертвій тишині
за зовом вітру — за зовом ночі,
аж попіл сну засипле очі.
Богдан-Ігор АНТОНИЧ
"Елегія про перстень молодості", 1934 - Та на зорі,
В золотаву пору
Птиці зелені
Рвонулись вгору.
Тільки злетіть
Не змогли, не зуміли:
Тісно було,
Переплутались крила.
Ліна КОСТЕНКО
"Папороть", 1957 - Сонце низенько, вечір близенько —
Вийди до мене, моє серденько!
Ой вийди, вийди та не барися,
Моє серденько розвеселиться.
Лірично-побутова пісня - Ой не світи, місяченьку, не світи нікому
Тільки світи миленькому, як іде додому
Світи йому ранесенько та й розганяй хмари
А як же він іншу має, то зайди за хмари.
Лірично-побутова пісня - Жили ми з тобою, як голубів пара,
Тепер розійшлися, як чорная хмара.
Лірично-побутова пісня
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Справжній чоловік – це той, який точно пам'ятає день народження жінки, але ніколи не знає скільки їй років.
А чоловік, який ніколи не пам'ятає день народження жінки, але точно знає скільки їх років – це той, за кого вона вийшла заміж.
То ж давайте вип'ємо за справжніх чоловіків.
- Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись,
Дівчина може розлюбити,
Та кинути пити?...
– Не може бути!
– То ж вип’ємо, друзi!
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
