Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Не за обличчя судiть, а за серце.
Григорій СКОВОРОДА - Кожен є той, чиє серце в нiм: вовче серце – справдешнiй вовк, хоч обличчя людське; серце боброве – бобер, хоч вигляд вовчий; серце вепрове – вепр, хоч подоба бобра.
Григорій СКОВОРОДА - Чи може людина, слiпа у себе вдома, стати зрячою на базарi?
Григорій СКОВОРОДА - Пiзнаєш iстину – ввiйде тодi в кров твою сонце.
Григорій СКОВОРОДА - Хiба може говорити про бiле той, котрому невiдоме, що таке чорне?
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Навіщо і клад, коли в сім'ї лад.
- Навіщо і клад, коли в сім'ї лад.
- Навіщо і клад, коли в сім'ї лад.
- Навпростець тільки ворони літають.
- Навпростець тільки ворони літають.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Загубився, як голка в сіні.
- Задається, що й поганою тріскою носа не дістанеш.
- Задивився, наче кіт на каганець.
- Задихався, наче воза тягнув.
- Задумався, як собака на човні.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Як керують світом і розпалюють війни? Дипломати брешуть журналістам і вірять своїй же брехні, читаючи її в газетах.
Карл Краус. - Як легко відівчитися думати, коли можна говорити все.
Володимир Колечицький. - Як много важить слово,
Одно сердечне, теплеє слівце!
Іван Франко. - Як не горю — я не живу.
Як не люблю — я не співаю.
Але цього я ще не знаю,
Бо завжди я —
Як полум'я.
Павло Тичина. - Як просто забрати в народу свободу:
її доручити лиш треба народу.
Ігор Губерман.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Те, що Захід пройшов за п’ятдесят років, нам вдалося проговорити за якихось десять.
Микола ЛЕВИЦЬКИЙ - Ситі: "Голодні нас не розуміють".
Микола ЛЕВИЦЬКИЙ - Людський вік короткий? А з кількості зроблених дурниць цього не скажеш.
Микола ЛЕВИЦЬКИЙ - Хто крилам заздрить, хто — кігтям.
Микола ПОЛОТАЙ - Не кожен хазяїн гідний собачої відданості.
Микола ПОЛОТАЙ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Та не однаково мені,
Як Україну злії люде
Присплять, лукаві, і в огні
Її, окраденую, збудять...
Ох, не однаково мені.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Мені однаково, чи буду...", 1847 - Сонце заходить, гори чорніють.
Пташечка тихне, поле німіє,
Радіють люде, що одпочинуть,
А я дивлюся... і серцем лину
В темний садочок на Україну.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"N. N."("Сонце заходить, гори чорніють..."), 1847 - Садок вишневий коло хати,
Хрущі над вишнями гудуть,
Плугатарі з плугами йдуть,
Співають ідучи дівчата,
А матері вечерять ждуть.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Садок вишневий коло хати...", 1847 - Я так її, я так люблю
Мою Україну убогу,
Що проклену святого Бога,
За неї душу погублю!
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Сон"("Гори мої високії..."), 1847 - Погибнеш, згинеш, Україно,
Не стане знаку на землі.
А ти пишалася колись
В добрі і розкоші! Вкраїно!
Мій любий краю неповинний!
За що тебе Господь кара,
Карає тяжко?
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Осії. Глава XIV (Подражаніє)", 1859
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Щоб хотілось і моглося, було де і було з ким!
- Давайте вип’ємо за наших ворогів. За те, щоб у них все було: і автомашина, і гараж, і гарна хата, і дача.
І щоб у них скрiзь стояли телефони.
І щоб по тих телефонах вони завжди набирали 01, 02, 03, 04!
- Вип’ємо за те, аби нашим ворогам пір’я в горлі виросло!
- Вип’ємо за наших ворогів, аби їм пір’я на язиках повиростало!
- Якось у лютий мороз замерз маленький горобчик і впав на землю. Проходила мимо корова, задерла хвоста і на горобчика упав теплий «корж». Пiд ним горобчик вiдiгрiвся, ожив, висунув голівку і з радостi защебетав. Пробігала мимо кішка, схопила горобчика і з’їла...
Так вип’ємо і запам’ятаємо: не кожен той ворог, що тебе обiс...ав; не кожен той друг, що тебе з г... витягнув, а якщо же попав у г...но, то сиди й не цвiрiнькай!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
