Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Найгірша зіпсованість — зіпсованість кращих.
Фома Аквінський - Найогидніший вид малодухості - це жалість до самого себе.
Марк Аврелій - Найчастіше буває так: чим менше відчуваєш страх, тим менше небезпеки.
Тіт Лівій - Намагаючись уникнути одних вад, дурні потрапляють в інші.
Горацій - Народ можна змусити до слухняності, але його не можна змусити до знання.
КОНФУЦІЙ, китайський мислитель(551-479 р. до н.е.)
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Вечір покаже, який удався день.
- Вже б давно замерз, якби не вмів дрижати.
- Вже вкотре він ступав на граблі, коли долав кар’єрні щаблі.
- Вже стільки партій у державі, що не збагнеш — де ліві й праві.
- Вибирай жінку не в хороводі, а на городі.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Діждала Луки (16 червня) - ні хліба, ні муки.
- До серпня рослина зріє, а після нього в'яне.
- Дощ іде не там, де ждуть, а там, де жнуть, не там, де просять, а там, де косять.
- - Іди, дощику, де чорно! - Ні, піду, де вчора.
- Летить літо, як на крилах.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Наклеп має вічну весну.
Едмунд Берк. - Нам доводиться вас дурити, щоб зберегти вашу довіру.
Мечислав Шарган. - Нам не дано передбачити, як наше слово відгукнеться.
Федір Тютчев. - Нам нема чого боятися, крім страху.
Франклін Рузвельт. - Нам потрібні нові штампи!
Семюель Ґольдвін.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Чи може заговорити совість, якщо вона німа від народження ?
Юрій РИБНИКОВ - Навіщо викликати на дуель, якщо можна викликати в суд ?
Юрій РИБНИКОВ - Щоб не було винятків з правил, потрібні виняткові правила.
Юрій РИБНИКОВ - Універсал: злодій, ґвалтівник, убивця.
Юрій РИБНИКОВ - Якщо сторож спить спокійно, значить, він упевнений, що його не вкрадуть.
Юрій РИБНИКОВ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- По діброві вітер виє,
Гуляє по полю,
Край дороги гне тополю
До самого долу.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Тополя", 1839 - І все то те, вся країна,
Повита красою,
Зеленіє, вмивається
Дрібною росою,
Споконвіку вмивається,
Сонце зустрічає...
І нема тому почину,
І краю немає!
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Сон" ("У всякого своя доля..."), 1844 - Село! і серце одпочине.
Село на нашій Україні —
Неначе писанка село,
Зеленим гаєм поросло.
Цвітуть сади; біліють хати,
А на горі стоять палати,
Неначе диво.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Княжна", 1847 - І там степи, і тут степи,
Та тут не такії,
Руді, руді, аж червоні,
А там голубії,
Зеленії, мережані
Нивами, ланами,
Високими могилами,
Темними лугами.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"А. О. Козачковському", 1847 - Гори мої високії,
Не так і високі,
Як хороші, хорошії,
Блакитні здалека.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Сон"("Гори мої високії..."), 1847
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Щоб хотілось і моглося, було де і було з ким!
- Давайте вип’ємо за наших ворогів. За те, щоб у них все було: і автомашина, і гараж, і гарна хата, і дача.
І щоб у них скрiзь стояли телефони.
І щоб по тих телефонах вони завжди набирали 01, 02, 03, 04!
- Вип’ємо за те, аби нашим ворогам пір’я в горлі виросло!
- Вип’ємо за наших ворогів, аби їм пір’я на язиках повиростало!
- Якось у лютий мороз замерз маленький горобчик і впав на землю. Проходила мимо корова, задерла хвоста і на горобчика упав теплий «корж». Пiд ним горобчик вiдiгрiвся, ожив, висунув голівку і з радостi защебетав. Пробігала мимо кішка, схопила горобчика і з’їла...
Так вип’ємо і запам’ятаємо: не кожен той ворог, що тебе обiс...ав; не кожен той друг, що тебе з г... витягнув, а якщо же попав у г...но, то сиди й не цвiрiнькай!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
