Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- О, коли б ми в ганебних справах були такі ж соромливі і боязкі, як це часто ми буваємо боязкі і хибно соромливі у порядних вчинках!
Григорій СКОВОРОДА - Визначай смак не по шкаралупі, а по ядру.
Григорій СКОВОРОДА - Розум завжди любить до чогось братися, і коли він не матиме доброго, тоді звертатиметься до поганого.
Григорій СКОВОРОДА - З видимого пізнавай невидиме.
Григорій СКОВОРОДА - Щасливий, хто мав змогу знайти щасливе життя. Але щасливіший той, хто вміє ним користуватись.
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Розумний не вірить коли не перевірить.
- Сказати легко, але зробити набагато важче.
- Скільки людей, стільки ж думок.
- Скупий два рази тратить.
- Усе добре, тільки до пори до часу.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Як листя жовтіє, то поле сумніє.
- Якщо лелеки летять високо, не поспішаючи, буде гарна осінь.
- Якщо у вересні на дубах багато жолудів, чекай багато снігу перед Різдвом.
- Багато снігу - багато хліба.
- Був уночі іній - вдень сніг не випаде.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Дурень, у якого добра пам’ять, сповнений думок і фактів; але він не вміє робити висновків і узагальнень, — а в цьому вся суть.
Люк де ВОВЕНАРГ - Дурість — дарунок божий, але не слід ним зловживати.
Отто БІСМАРК - Дурість — це мати злочину, але батько нерідко буває геніальним.
Станіслав Єжи ЛЄЦ - Дурість — це не відсутність розуму, це такий розум.
Олександр Лебідь - Дурість і марнославство — нерозлучні подруги.
П’єр Огюстен Бомарше
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Якщо чоловік у домі — для меблів, то йому сідають на голову.
Віктор ІГНАТЕНКО - Якщо чоловік щасливий, це не означає, що його дружина німа.
Микола КАЩУК - Якщо чоловіка позбавили прав, значить, він оженився.
Віктор ІГНАТЕНКО - Якщо чоловікові на все наплювати, значить, його обплювали.
Віктор ІГНАТЕНКО - Якщо я даю хабар, то це негарно, а якщо мені дають, то все залежить від його величини.
Віктор ІГНАТЕНКО
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Верни до мене, пам'яте моя,
Нехай на серце ляже ваготою
моя земля з рахманною журбою.
Хай сходить співом серце солов'я в гаю нічному.
Василь СТУС
"Верни до мене, пам'яте моя...", 1977 - За обрієм обрій, за далями далі, -
допоки напруглий не вигасне день, —
погребли тополі в глибокій печалі
своїх калинових, вишневих пісень,
бо вже ослонився безокрай чужинний,
і гнеться в жалобі кривавий розмай.
Прощай, Україно, моя Україно, чужа
Україно, навіки прощай!
Василь СТУС
"Остання пісня", 1977 - А я живу в Божій волі —
Не дав мені Господь долі.
Народна пісня - Ой не повіває буйний вітер
та із чистого поля, —
Ой не жди, не жди того козаченька,
видно, така доля.
Лірично-побутова пісня - Ой ішов козак з Дону, да, з Дону додому,
Да й сів над водою, проклинає долю:
"Доле ж моя, доле, чом ти не такая,
Ой чом не такая, як доля чужая?"
Бурлацька пісня
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Бодай вас Бог любив, а мене – молодиці!
- Жінки, не любіть холостих, вони других жінок не полюбили – і вас не по люблять, не любіть розлучених, свою покинули – і вас покинуть.
Любіть одружених, свою дружину люблять – і вас будуть любити.
Так давайте за це і вип'ємо!
- Давайте вип'ємo за любов, а хто не може – той за дружбу!
- Сонце роздягає дівчину до купальника.
Так вип'ємо ж за те, щоб наші очі горіли яскравіше за сонце!
- Давайте вип'ємо за поцілунок. Бо його придумав чоловік, тому що не знайшов іншого способу закрити рот жінці.
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
