Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Так, я привів коня в сенат. Але це краще, ніж якби я привів осла, яких і без цього там досить.
КАЛІГУЛА, римський імператор(I ст. н. е.) - Там, де смітять грошима, дуже тяжко дотримуватись чистоти.
Плавт. - Терпеливість — основа всякого добра для людей, вона приводить людську душу до якоїсь тихої пристані.
Йоан Злотоустий. - Тільки одне благо – знання, і тільки одне зло – неуцтво.
Сократ. - Тільки тоді приймай в руки владу, коли навчишся коритися.
Солон
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Бреши, бреши, — та не кусайсь!
- Язиком, що хоч роби, а рукам волі не давай.
— Язиком, що хоч кажи, а руки при собі держи.
— Сперечайся до сліз, а рукам простору не давай!
- Не давай рукам волі!
- Дай рукам волю, то сам підеш у неволю.
— Не дай рукам волі, то й сам не підеш в неволю, та язика не розпускай!
- Очима їж, а руками зась!
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Бридкий, як паплюга.
- Бринить, як струна.
- Брови тонкі, як шнурочки.
- Бубонить до себе, як баба на морозі.
- Бубонить, як у бочку дме.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Він мав щось від поета і щось від Пегаса.
Еміль Кроткий. - Він має свою громадську думку.
Данило Рудий. - Він має талант продавати талант, якого він не має.
Габрієль Лауб. - Він настільки переповнений собою, що цілковито порожній.
Томас Фуллер. - Він не втратив жодної можливості втратити можливість.
Джордж Бернард Шоу.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Безправні не крадуть і хабарів не беруть. Це «справа» вільних і незалежних.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Безсила чесність викликає не тільки зневагу, а й бажання панувати.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Безсмертний не буває вічно продажним.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Безсмертних людей нагороджують здебільшого посмертно.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Бережіть ліс — наші легені і майбутнє житло на деревах!...
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- В біді твоїй рідніша ти мені;
Тобі несу я сили всі, що маю;
І працю тиху, і мої пісні
На вівтар твій побожно я складаю.
Володимир САМІЙЛЕНКО
"Україні", 1888 - А все ж твоя втіха — поплакати стиха,
Згадавши веселий свій край.
Іван МАНЖУРА
"Лелії", 1889 - Ні, хоч дуже я люблю
Україну-неньку,
А сидітиму собі
Краще потихеньку.
Борис ГРІНЧЕНКО
"Переляканий", 1892 - Він українець — це запевне,
Бо хвалить сало й галушки
Та ще вишиванії дома
Бере він на ніч сорочки.
Борис ГРІНЧЕНКО
"Українець", 1892 - Та вірую, що хрест мій не безплодний,
Що хрест отой — бездольний люд спасе,
Запинить певно стогін всенародний,
Вітчизні щастя принесе!
Павло ГРАБОВСЬКИЙ
"Сучасникові", 1894
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
- Розквітають в парку липи – це є привід, щоб попити.
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
