Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Не бійся змій, страшись жінок.
апостол Павло - Не вмiти переносити бiднiсть — соромно, не вмiти позбутися її працею — ще бiльш соромно.
Перiкл. - Не держава — де владикою один.
Софокл. - Не дуже будь праведним і не надто мудрим — навіщо тобі жахатися?
Екклесіаст - Не заздри тим, котрі творять беззаконня.
Володимир Мономах
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- На проханого (або: жаданого) гостя багато треба.
- Гості першого дня — золото, другого — срібло, а третього — мідь, хоч до долу їдь.
- Гість до трьох днів.
- Аби з чим-небудь за стіл завести, а з за стола і сами вийдуть.
- Ситого гостя добре годувати.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Дівчина, як билина, куди вітер подається, туди вона й гнеться.
- Дівчина, як веснянка.
- Дівчина, як зіронька.
- Дівчина, як золото.
- Дівчина, як калина.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Люди вчаться тому, чого ви їх вчите, а не тому, чому ви хочете їх навчити.
Беррес Фредерік Скіннер (1904—1990, американський вчений-психолог) - Людина завжди навчається лише у тих, кого любить. Ті, у яких ми вчимося, правильно називаються вчителями, але не всякий, хто вчить нас, заслуговує це ім’я.
Йоганн Вольфганг Гете (1749—1832, німецький поет) - Людьми не народжуються, а виховуються.
Еразм Роттердамський (1465—1536, голландський вчений і письменник) - Мета виховання — навчити наших дітей обходитися без нас.
Ернст Легуве (1807—1903, французький письменник) - Ми повинні самі вірити в те, чому навчаємо наших дітей.
Вудро Вільсон (1856 — 1924, двадцять восьмий президент США і лауреат Нобелівської премії за мир)
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Любов шляхетна тільки тоді, коли вона сором’язлива.
Василь СУХОМЛИНСЬКИЙ - Закоханий у себе не може бути здатний на справжню любов.
Василь СУХОМЛИНСЬКИЙ - Перш ніж полюбити в дівчині жінку, полюби в ній людину.
Василь СУХОМЛИНСЬКИЙ - Людина звелася над світом усього живого насамперед тому, що горе інших стало її особистим горем.
Василь СУХОМЛИНСЬКИЙ - Сім’я – це джерело, водами якого живиться повновода річка нашої держави.
Василь СУХОМЛИНСЬКИЙ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Убогії ниви, убогії села,
Убогий, обшарпаний люд,
Смутнії картини, смутні-невеселі,
А інших не знайдеш ти тут.
Борис ГРІНЧЕНКО
"Смутні картини", 1883 - Тепер вона звелась і мову свою шляхетську забула, і віри відцуралась — словом, як там кажуть, та ж свита, та не так зшита.
Анатолій СВИДНИЦЬКИЙ
"Люборацькі", 1886 - В біді твоїй рідніша ти мені;
Тобі несу я сили всі, що маю;
І працю тиху, і мої пісні
На вівтар твій побожно я складаю.
Володимир САМІЙЛЕНКО
"Україні", 1888 - А все ж твоя втіха — поплакати стиха,
Згадавши веселий свій край.
Іван МАНЖУРА
"Лелії", 1889 - Ні, хоч дуже я люблю
Україну-неньку,
А сидітиму собі
Краще потихеньку.
Борис ГРІНЧЕНКО
"Переляканий", 1892
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Вип’ємо за наших ворогів, аби їм пір’я на язиках повиростало!
- Якось у лютий мороз замерз маленький горобчик і впав на землю. Проходила мимо корова, задерла хвоста і на горобчика упав теплий «корж». Пiд ним горобчик вiдiгрiвся, ожив, висунув голівку і з радостi защебетав. Пробігала мимо кішка, схопила горобчика і з’їла...
Так вип’ємо і запам’ятаємо: не кожен той ворог, що тебе обiс...ав; не кожен той друг, що тебе з г... витягнув, а якщо же попав у г...но, то сиди й не цвiрiнькай!
- Дай, Боже, щоб наші вороги рачки лазили!
- Горілка – наш ворог!
А хто сказав, що ми боїмося своїх ворогів?
- Укриваймося сонцем і літнім дощем,
Диво-росами, степом налитим,
Укриваймося сіном, жіночим плечем —
Вороги ж наші, браття,
Нехай укриваються плитами!
Валерій ЯСИНОВСЬКИЙ
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
