Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- До свободи веде лише одна дорога: презирство до того, що не залежить від нас.
ЕПІКТЕТ - Доблесть миліша вдвічі, якщо доблесний тілом прекрасний.
Вергілій - Доблесть не знає непрохідних шляхів.
ОВІДІЙ - Добрі справи здійснюються небагатьма й зрідка, проте лиходійства — і часто, і багатьма. Так що, мабуть, краще б безсмертні Боги зовсім не дали б нам ніякого розуму, ніж такий згубний розум.
Марк Туллій ЦИЦЕРОН - Докоряй другові наодинці, а хвали привселюдно.
СОЛОН
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- У розумної голови — сто рук.
- У рукавицю напасся вітру на всю зиму.
- У руках гроші тримає, як ятір воду.
- У сварці не буває доброго слова, а в бійці легкого кулака.
- У серці чоловіка завжди знайдеться місце для тієї, хто йому печінку гризитиме.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Гуляє, як собака на прив'язі.
- Гуркоче, як грім.
- Густа, як ліс.
- Густа, як патока.
- Густа, як шкіра.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Одна людина пише, бо бачить, інша пише, бо чує.
Карл Краус. - Одне рекламне оголошення цінніше за сорок передовиць.
Вілл Роджерс. - Одне слово правди весь світ перетягне.
Олександр Солженіцин. - Одні запитання зазирають нам у вічі, інші хапають за горло.
Вітаутас Каралюс. - Одні літератори мають ім'я. Інші — тільки ім'я та прізвище.
Вадим Бабчиков.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Головна причина нещасть нашої нації – брак націоналізму серед ширшого загалу її.
Микола Міхновський - Головне при прийнятті політичного рішення — «порішати» свої фінансові питання.
Олександр ПЕРЛЮК - Голосуй не голосуй — все одно буде добре.
Олександр ПЕРЛЮК - Голосуй не голосуй, лиш в їх гендель ніс не суй.
- Горе народу, який перетворився в електорат багаторазового використання!
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- "Гей, подай, чумаче, гей, подай, голубче,
та хоч правую руку!"
"Гей, рад би я, моя дівчинонько,
та й обидві подати,
Гей, насипано та сирої землі,
тяженько її підняти".
Чумацька пісня - Вгорнувся чумак у новий кожух,
Обернувся долів серцем, віддав Богу дух.
Чумацька пісня - Возьміть мене на топори,
Занесіть мя в Чорні Гори.
В Чорну Гору занесіть мя,
На дрібний мак посічіть мя.
Пісня про смерть Довбуша - Не плач, мамо, не журися,
Бо вже твій син оженився.
Та взяв собі паняночку,
В чистім полі земляночку.
Історична пісня - Бо як трудно-нудно,
Тяжко та важко недолугому чоловіку
Против сили важкий камінь зняти,
Так же трудно на чужій стороні
Без родини сердешної помирати.
"Дума про від'їзд козака"
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Справжній чоловік – це той, який точно пам'ятає день народження жінки, але ніколи не знає скільки їй років.
А чоловік, який ніколи не пам'ятає день народження жінки, але точно знає скільки їх років – це той, за кого вона вийшла заміж.
То ж давайте вип'ємо за справжніх чоловіків.
- Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись,
Дівчина може розлюбити,
Та кинути пити?...
– Не може бути!
– То ж вип’ємо, друзi!
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
