Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Найкраща помилка та, якої допускаються у навчаннi
Григорій СКОВОРОДА - Блаженство буде там, де є приборкання пристрастей, а не їхня вiдсутнiсть.
Григорій СКОВОРОДА - Шляхетна душа ненавидить явно, не прикриваючи приязним лицем своєї нехотi, – нять так лише рабськi серця, що народилися на лицемiрство та брехню.
Григорій СКОВОРОДА - Добра слава краще м'якого пирога.
Григорій СКОВОРОДА - Коли є червiнець, навiщо бажати, щоб i гаманець був золотий.
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Не пхайся, де тебе не треба.
- Не берися не за своє діло.
- Дуда знає, що грає.
- Як ся має, як ся знає, — так ся повертає.
- Кому-кому, а куцому зась.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Туман узимку опускається до землі - на відлигу.
- Хмари йдуть проти вітру - на сніг.
- Іній на деревах - на мороз, туман - на відлигу.
- Коли мороз у лютому довго тримається - зима не довго пишається.
- Лютий сухий і холодний - серпень спекотний.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Телебачення - чудова штука; воно дозволяє дивитися видовища, що не вартують того, щоб йти їх дивитися.
"Пшекруй" - Телебачення - це пристрій, що дає вам можливість нічого не робити, коли вам чогось робити.
NN - Телебачення — дійсне диво: тепер людині потрібно прокинутися, щоб лягти спати.
NN - Насильство на телеекрані і на газетній смузі — речі різні. Газети повідомляють про насильство, телебачення його робить.
NN - Увімкну "коробку передач", свій телевізор.
А.В. Іванов, м.Новочеркаськ
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Все в наших руках, а треба, щоб і в головах щось було.
Олександр ПЕРЛЮК - Все тече... Тому й ріки висихають.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Голова рибі дається не для того, щоб вона з неї починала гнити.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Громадський транспорт вчить нас бути активними і цілеспрямованими.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Гроші не пахнуть, але скільки від них буває смороду!
Олексій ДОМНИЦЬКИЙ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Ой не сійтесь, сніги, ой не сійтесь, рясні,
Не губіть ви останньої слави; Гріє здалека землю усмішка весни, Пробиваються проліски, трави. Олександр ОЛЕСЬ "Ой не сійтесь сніги...", 1904 - І починається нічна
Хрестів і піль розмова, І сповідаються поля, А слухає діброва. Богдан ЛЕПКИЙ "Сповідь землі", 1905 - Бувай здоров, верше,
Мій зелений верше! Вже нам так не буде, Як перше, Як перше... Остап ЛУЦЬКИЙ "На верхах", 1905 - Вечірній час — чудовий час:
Рожевий світ на небі згас, А таємничий сумерк ляг На горах, борах і полях. Василь Щурат "Вечірній час", 1905 - Нехай обдурений я сном,
Нехай осміяний без жалю, Нехай замість весни і раю Осінній місяць за вікном, Нехай! Але в душі моїй Яка цвіла весна рожева! Пахтіли, дихали дерева! Олександр ОЛЕСЬ "Нехай обдурений я сном...", 1906
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
- Розквітають в парку липи – це є привід, щоб попити.
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|