Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Люблю джерело i початок – вiчнi струменi, що течуть вiд випарiв серця свого. Рiки стiкають, потоки висихають, струмки зникають, тiльки джерело вiчно дихає випаруваннями, оживляє i прохолоджує. Одне джерело люблю.
Григорій СКОВОРОДА - Хто швидко прилiпляється до нової думки, той швидко вiд неї i вiдпадає. Що швидко запалюється, те раптово й гасне.
Григорій СКОВОРОДА - Чи може щось ширше розлитися, як думки!
Григорій СКОВОРОДА - Посудина для води, а не вода для посудини. Через те й душа моя, думки та серце мої кращi мого тiла.
Григорій СКОВОРОДА - Не кожен горiх iз ядром, i не кожна стеблина iз зерном.
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Позика не штука, та віддача мука.
- Якого уродила ненька, такого прийме й земелька.
- Скільки не літай, а падати доведеться на землю.
- Хто чисте сумління має, той спокійно спати лягає.
- Швець заслужив, а коваля повісили.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Росте, як на дріжджах.
- Ростуть, як гриби після дощу.
- Рудий, як собака.
- Руки довгі, як у злодія.
- Руки холодні, як у жаби.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Чоловіки схожі на квітень, коли залицяються, і на грудень, коли вже одружені.
Вільям Шекспір - Клятви, дані в бурю, забуваються в тиху погоду.
Вільям Шекспір - Гріхи інших судити Ви так старанно рветесь — почніть і своїх і до чужих не доберетесь.
Вільям Шекспір - Любов обдаровує благородством навіть тих, кому природа відмовила в ньому.
Вільям Шекспір - Люди — господарі своєї долі.
Вільям Шекспір
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Якщо корупція — норма життя, то багато хто з наших політиків щоденно дає по 15 річних норм!
Олександр ПЕРЛЮК - Якщо ми вже не будуємо комунізм, то чому тоді наші крадії-мільйонери живуть при комунізмі?
Олександр ПЕРЛЮК - Якщо мільйонери йдуть до парламенту служити обкраденому народові, то чи не простіше було б зразу віддати народові накрадені мільйони?!
- Якщо народ вже втомився від виборів, значить, потрібні перевибори.
Олександр ПЕРЛЮК - Якщо народ стомився від політики, то хай відпочине на підприємствах та плантаціях своїх політиків.
Олександр ПЕРЛЮК
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Оживе і встане все, що спало досі,
бо вода зцілюща сохлий корінь зросить. Михайло ДРАЙ-ХМАРА "Поворот", 1927 - Бо головне ж тепер — реформа людини...
Микола КУЛІШ "Народний Малахій", 1928 - О гроно п'ятірне нездоланих співців,
крізь бурю й сніг гримить твій переможний спів, що розбиває лід одчаю і зневіри. Михайло ДРАЙ-ХМАРА "Лебеді", 1928 - Ламай традицій віковічну скелю,
обтрушуй прах невольного життя. Хто випив келих чарівного хмелю, тому назад немає вороття. Михайло ДРАЙ-ХМАРА "Виходь на путь сувору і тверезу...", 1930 - Невже, скажіте, вам чужа найрідніша і свята ідея національного визволення?
Микола КУЛІШ "Патетична соната", 1931
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися! - Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|