Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Чесне є не те, що давнє, а те, що добре й корисне.
Дмитро ТУПТАЛО,
«Четьї Міней» - Яка милостиня таке і воздаяння.
Дмитро ТУПТАЛО,
«Четьї Міней» - Не те, що ми хочемо, а що Бог хоче, – те в нас здійснюється.
Дмитро ТУПТАЛО,
«Четьї Міней» - [Греки] встановили нам письмено своє, аби ми взяли його і втратили свою пам’ять. Тут був той Ілар, який хотів учити дітей наших, то повинен був ховатися по домівках тих, аби їх, неграмотних, навчити нашого письма і нашим Богам правити треби. А те повів нам, що повоюємо греків, бо знав те ясно: і знав, як Отці наші те говорили мені, що знищимо їх, зруйнуємо Хорсинь і Амастриду мерзенну, і будемо великою державою з князями своїми, городами великими і безліччю зброї залізної. І буде безліч нащадків наших. А греків зменшиться, і будуть минулим своїм дивуватися і похитувати головами...
Велесова Книга (8/3) - А греки хотіли нас христити, щоб ми забули Богів наших і так обернулися [в їхню віру], і стали їхніми рабами. Постережемося того...
Велесова Книга (6-Є).
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Кого біда учепиться, того тримається і руками і ногами.
- Біда здибає легко, а трудно її збутися.
- Від біди не в воду.
- Біди ні продати ні проміняти.
— І грім біди не забє.
- Як Бог дасть, і в печі не замажешся.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Коли квітень з водою, то травень з травою.
- Ластівка в квітні день починає, а соловей кінчає.
- Ластівки низько літають - дощ обіцяють.
- Мусій, гречку сій, як хочеш кашу їсти.
- На теплого Олекси (З0 березня) щука лід хвостом розбиває.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Найкраще Америка вміє розуміти себе, а гірше всього вона вміє розуміти інших.
Carlos Fuentes - Наймудріша людина та, кого більше всего дратує втрата часу.
Данте Алігьєрі - найнадійніший спосіб запам’ятати день народження дружини — забути його хоча б один раз.
Джозеф Коссман - Найнестерпніші люди — це чоловіки, що вважають себе геніальними, і жінки, що вважають себе непоборними.
Андре МОРУА - Найпоширеніша хвилинна слабість — говорити годинами Євген КАЩЕЄВ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Забув... А не забув набити брюхо
І чарки не поніс за вухо!
Левко Боровиковський - Хто вище злізе – дужче пада.
Левко Боровиковський - Жартуй собі, шути,
Та миром не мути.
Левко Боровиковський - Мор, голод і війна – то страшні людоїди;
А ще страшніші – злі сусіди.
Левко Боровиковський - Усякий знає:
Хто солодко живе – той гірко умирає.
Левко Боровиковський
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- А щоб збудить
Хиренну волю, треба миром,
Громадою обух сталить;
Та добре вигострить сокиру —
Та й заходиться вже будить.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Я не нездужаю, нівроку...", 1858 - Я бачив дивний сон. Немов передо мною
Безмірна, та пуста, і дика площина,
І я, прикований ланцем залізним, стою
Під височенною гранітною скалою,
А далі тисячі таких самих, як я.
Іван ФРАНКО
"Каменярі", 1878 - Лупайте сю скалу! Нехай ні жар, ні холод
Не спинить вас! Зносіть і труд, і спрагу, й голод,
Бо вам призначено скалу сесю розбить.
Іван ФРАНКО
"Каменярі", 1878 - Вічний революцйонер —
Дух, що тіло рве до бою,
Рве за поступ, щастя й волю, —
Він живе, він ще не вмер.
Іван ФРАНКО
"Гімн. Замість пролога", 1880 - Лиш боротись, значить, жить...
Vivere memento!
Іван ФРАНКО
"Vivere memento!", 1883
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
