Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Серце, запалене пристрастю до золота, яке любить мудрувати про самi лише гаманцi, мiки, валiзи, – це верблюд, що любить пити каламутну воду i який за в'юками не може пролiзти через тiснi дверi в країну вiчностi.
Григорій СКОВОРОДА - Зрозумiй одне тiлъки яблучне зерно, i досить тобi. Коли в нiм сховалося дерево з коренем, гiлками, листям та плодами, то можна в ньому вiднайти незчисленнi мiльйони садiв, осмiлюся сказати, i незчисленнi світи.
Григорій СКОВОРОДА - Лiлея не знає фабрик – вона i без них красна.
Григорій СКОВОРОДА - До яких порокiв призводять здоров'я з багатством? Цiлi республiки через те пропали. Чому ж ти багатства бажаєш як щастя? Щастя нещасливим не ро6ить. Чи не бачиш i тепер, скiлькох багатство, як навiдь свiтового потопу, пожерло, а душi їхнi вiд надмiрних затiй, як млинове камiння, самi себе з'їдаючи, без зерна крутяться.
Григорій СКОВОРОДА - Бути щасливим – це значить пiзнати, знайти самого себе.
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- За сидження — нема їдження, за спаня – нема коня, за фляки — нема дяки.
- Що сомина, що свинина.
- Бджола мед носить не для себе, вівця шерсть носить не для себе, старий жениться не для себе.
- Вівця — як бджола.
- Коняка, собака, — то шкура однака.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Закрутив носом, наче тертого хрону понюхав.
- Заливається, як соловейко на калині.
- Заливається, як сорока на гілці.
- Заливається, як циган сироваткою.
- Залишився, як на морі без весла.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Бути людиною – значить бути борцем.
Йоган Вольфґанґ ҐЕТЕ - Бути людиною – значить не тільки мати знання, але й робити для майбутніх поколінь те, що попередні робили для нас.
Георг Крістоф Ліхтенберг - Бути людиною – це відчувати свою відповідальність. Почувати сором перед убогістю, що, здавалося б, і не залежить від тебе. Пишатися кожною перемогою, здобутої товаришами. Усвідомлювати, що, кладучи свою цеглу, ти допомагаєш будувати світ.
Антуан де Сент–Екзюпері - Бути людиною по суті означає бути людиною всередині людства.
Моріс Мерло–Понті - Буття є рух, або пов'язане з рухом.
Плутарх
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Як доходять різні чуткії туди, куди ще не ступала нога людини?
Борис СЛЮСАР - Куди вставляли палиці до винайдення колеса?
Борис СЛЮСАР - Добре жити хоче всяк, а добре працювати?
Борис СЛЮСАР - Якщо дурнів не сіють, то як же вони проростають?
Борис СЛЮСАР - Що краще гнути – свою лінію чи спину?
Борис СЛЮСАР
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Ти думаєш, дурню,
Що я тебе люблю,
А я тебе, дурню,
Словами голублю.
Жартівлива пісня - Голосно жалібно співає.
"Дума про смерть козака-бандуриста" - Я музу кличу не такую:
Веселу, гарну, молодую.
Іван КОТЛЯРЕВСЬКИЙ
"Енеїда", 1798 - Думи мої, думи мої,
Лихо мені з вами!
Нащо стали на папері
Сумними рядами?..
Чом вас вітер не розвіяв
В степу, як пилину?
Чом вас лихо не приспало,
Як свою дитину?..
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Думи мої, думи мої...", 1839 - Думи мої, думи мої,
Квіти мої, діти!
Виростав вас, доглядав вас, —
Де ж мені вас діти?
В Україну ідіть, діти!
В нашу Україну,
Попідтинню, сиротами,
А я — тут загину.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Думи мої, думи мої...", 1839
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись,
Дівчина може розлюбити,
Та кинути пити?...
– Не може бути!
– То ж вип’ємо, друзi!
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
