Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Мова людей, які виросли під владою монарха, сповнена улесливості.
Тіт Лівій, давньоримський історик і філософ II-III ст. до н. е. - Мовчання може бути найважчим звинуваченням.
Менандр - Мовчання не завжди доводить наявність розуму, проте доводить відсутність дурості.
Буаст - Можна уникнути покарання, але не можна уникнути страху перед ним.
Сенека. - Мудрий — хто знає потрібне, а не багато-дечого.
Есхіл.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Дурень червоному рад.
- Дурень червоному рад.
- Дурень, дурень — а в огонь не полізе.
- Дурна ступа, дурно й гупа.
- Дурне й сало без хліба.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Кидає словами, як теля хвостом.
- Кинув слово, мов на вітер.
- Кинув, мов собаці.
- Кисле, мов кваша.
- Кисле, як оцет.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Найпрекрасніший день у мому житті ? Це була ніч.
Бріджіт Бардо - Не судіть про людину лише за його друзями. Пам’ятайте, що друзі в Юди були бездоганними.
Ернест Хемінгуей - Підручники по сексу – це інструкції з обслуговування чоловіків, адресовані не жінкам, а геніталіям.
Вожена Уміньська - При першій любові душу беруть раніше тіла; пізніше тіло беруть раніше душі, а іноді і зовсім не беруть душі.
Віктор ГЮҐО - Те, що ми відчуваємо, коли буваємо закохані, мабуть, є нормальним станом. Закоханість вказує людині, якою вона повинна бути.
Антон ЧЕХОВ
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Ліпше в утлій лодії плисти, ніж злій жоні таїни звідати.
Данило ЗАТОЧНИК - Не сій на межі жита ані мудрості на серці нерозумних.
Данило ЗАТОЧНИК - Не так страшна смерть, як непам’ять.
Василь ЗАХАРЧЕНКО - Світ реагує тільки на орлиний клекіт і зовсім не хоче зважати на голубине воркотання.
Василь ЗАХАРЧЕНКО - Без віри в Бога людина розлюднюється.
Василь ЗАХАРЧЕНКО
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Кожний з нас нехай працює,
Бо настала вже пора! Гей! Возьмімся всі до діла, Щоб пропала доля зла! Сидір ВОРОБКЕВИЧ "Уже пора", 1885 - Там, між людьми, що повиті сльозами,
Там знайду місце і долю єдину: Долю робітника без одпочину... Борис ГРІНЧЕНКО "У лісі", 1885 - Я не поет і не історик, ні!
Я — піонер з сокирою важкою: Терен колючий в рідній стороні Вирубую трудящою рукою. Пантелеймон КУЛІШ "Піонер", 1893 - Доки мені Бог сил дасть і доки буду жити, буду робити... Наша доля працювати, тому що й відпочинок наш потім без кінця.
Ольга КОБИЛЯНСЬКА "Земля", 1902 - Встала рано, затужила:
гірка моя доля! Взялась би я до роботи, та не маю поля. Уляна КРАВЧЕНКО "Встала рано, затужила...", 1925
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|