Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Коли лихословив його хто, що нечистими місцями ходить, відповів: "Сонце також нечисті місця освітлює, та не оскверняється".
Діоген - Сліди благих мужів час не згладжує, велич померлих осяює.
Еврипід - Бог може сотворити що схоче, людина ж та добра, яка корисне обмірковує.
Аристотель - Хай не зваблять тебе мужі нечестиві, не ходи одним шляхом з ними, а відхили ноги свої від стезі їх, ноги ж бо їх до зла простують, і швидкі вони на пролиття крові.
Соломон - Уславлюють не лише діяння праведних, але й злобу, що долає гріховне.
Богослов
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Мовчи, коли письма не знаєш.
- Хто мовчить, той більше знає.
- Не петрівський день.
— Тепер не петрівський день, щоб по двічі казати.
- Нехай на Петрівку, як дні побільшають.
- Як? — Я не дяк — десять раз говорити: я скажу раз, але гаразд.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Нема кращого друженька, як матінка рідненька.
- Нема цвіту, як маківочка, нема ріднішого, як матіночка.
- Неповороткий, як слон.
- Несе голову високо, як гуска.
- Несолоне, як трава.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- "Джентльменська угода" — це угода, умови якої не потрудилися викласти на папері обидва партнери.
NN - ...Не досягши бажаного, вони зробили вид, начебто бажали досягнутого.
Мішель Монтень - 100% непочатих спроб, не увінчаються успіхом.
Уейн Грецькі - 85 відсотків людей будь-якої професії некомпетентні.
Джон Гарднер - 90% наших тривог стосується того, що ніколи не станеться.
Маргарет Тетчер
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Розумний терпить скільки потрібно, а дурень – усе життя.
Андрій КОВАЛЬ - Уроки ворогів коштують дорого, але вони того варті.
Андрій КОВАЛЬ - Роки йдуть, та все щось не туди.
Андрій КОВАЛЬ - Небіжчик загадковіший, ніж будь-хто живий.
Андрій КОВАЛЬ - Психічно хвора людина страждає на манію величі, психічно здорова – отримує від неї задоволення.
Андрій КОВАЛЬ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Вийду я в поле. Може ще вбита
Мрія воскресне! Йду над ручай.
Тихо дрімає сірий лан жита,
Річка так тихо шепче, спить гай.
Василь Щурат
"Вийду я в поле...", 1898 - Ніч. Замовкли денні речі...
Надокруг німа стіна...
Тільки іноді з-під печі
Чути голос цвіркуна.
Михайло СТАРИЦЬКИЙ
"Ніч", 1902 - Душа моя на мить,
На мить одну розквітла
І стала знову, як труна.
Олександр ОЛЕСЬ
"Душа моя...", 1906 - Укрийте мене, укрийте:
Я — ніч, стара,
Нездужаю.
Одвіку в снах
Мій чорний шлях.
Павло ТИЧИНА
"Пастелі", 1917 - Подивилась ясно, — заспівали скрипки! —
Обняла востаннє — у моїй душі.
Ліс мовчав у смутку, в чорному акорді.
Заспівали скрипки у моїй душі.
Павло ТИЧИНА
"Подивилась ясно...", 1918
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
