Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Язик – ворог людей і друг диявола та жінок.
Марк Туллій ЦИЦЕРОН - Як багато справ вважалося неможливими, поки вони не були здійснені.
Пліній Старший - Як в людині, так і в державі найтяжча хвороба та, що починається з голови.
Пліній Молодший - Як байка, так і життя: цінується не за тривалість, а за зміст.
СЕНЕКА - Як же свідомість прикріплюється до тіла?
Арістотель
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- З губи мені вийняв.
- Торох! роди Боже горох! (кажуть, кепкуючи, як хто не до ладу перебаранчає балакати).
- Ти бо вже коли говориш, то говори одно; а то разом хочеш бути і за попа і за дяка.
- Говорить у пересипку. (плутати розмову, розмовляти про різні речі, не доводячи нічому кінця). Не до тебе річ!
— ... мовчи. - — Не про тебе річ ця говориться.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Лащиться як собака.
- Легенький, як пір'їнка.
- Легке, як з роси і води.
- Легкий, як пух.
- Легко, як дурному з гори бігти.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Влада — наркотик, без якого політики не можуть жити і який вони купують у виборців на гроші самих виборців.
Річард Нідем - Власне кажучи, жінки не мають пристрасті мистецтва, не розуміються у мистецтві і не мають жодного обдарування.
Руссо - Власне, мінлива зовсім не жінка, а мода, який вона слідує.
Зігмунт Осьцен - Власність — це злодійство.
П’єр ПРУДОН - Вмерти найкраще між 15 жовтня і 15 грудня; у серпні публіку не зібрати.
Едмонд Ротшільд
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Пошився в дурні за останньою модою.
Віктор КОНЯХІН - Пошуки крайнього закінчуються одним і тим же: за ним ще хтось стоїть.
Сергій КОЛОМІЄЦЬ - Правда постійно торжествує, не може тільки восторжествувати.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Право бути обраним має кожен, реалізувати його мають можливість лише ті, що накрали мільйони.
Олександр ПЕРЛЮК - Правоохоронці у нас працюють активно, а бандити — ще активніше!
Олександр ПЕРЛЮК
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Та що з того? Не побрались,
Розійшлися, мов не знались. А тим часом дорогії Літа тії молодії Марне пронеслись. Тарас ШЕВЧЕНКО "І широкую долину...", 1848 - У нашім раї на землі
Нічого кращого немає, Як тая мати молодая З своїм дитяточком малим. Тарас ШЕВЧЕНКО "У нашім раї на землі...", 1849 - І станом гнучким, і красою
Пренепорочно-молодою Старії очі веселю. Тарас ШЕВЧЕНКО "І станом гнучким, і красою...", 1850 - Ти не моя, дівчино молодая!
І не мені краса твоя; Віщує думонька смутная, Що ти, дівчино, не моя! Степан РУДАНСЬКИЙ "Ти не моя...", 1854 - Повій, вітре, на Вкраїну,
Де покинув я дівчину, Де покинув чорні очі... Повій, вітре, з полуночі! Степан РУДАНСЬКИЙ "Повій, вітре, на Вкраїну", 1856
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|