Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Що з того, коли листок зовні зелений, та корінь позбавлений життєвого соку?
Григорій СКОВОРОДА - Чи не дивина, що один у багатстві бідний, а інший у бідності багатий?
Григорій СКОВОРОДА - Не називай солодким те, що породжує гіркоту.
Григорій СКОВОРОДА - Вірю, що більше єлею має в своїх гладеньких словах улесник, аніж батько, коли карає, і що фальшива позолота блищить краще від самого золота... Але згадай приказку: «Вихвалявся гриб гарною шапкою, та що з того, коли під нею голови нема».
Григорій СКОВОРОДА - Тоді лише пізнається цінність часу, коли він втрачений.
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Ласий, як собака на легке.
- З нехоття кум у кума порося зїв.
- Баба з нехочу, ціле порося зїла.
- Із нехотя, зїв вовк порося.
- З нехочу, зїв три миски борщу.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Сивій, як курячий пуп.
- Сидить, мов ідол.
- Сидить, мов у гаю.
- Сидить, як гість на покуті.
- Сидить, як засватана.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Сокровенну суть, ефективність журналістики можна визначати за багатьма критеріями. Однак усі вони фокусуються у найвластивішому вимірі — чи людина стає кращою внаслідок інформаційно-публіцистичної діяльності мас-медіа?
Йосип Лось. - Сонети від безсоння.
Андрій Крижанівський. - Сором'язливі продають совість, за що купили.
Юрій Базилєв. - Соціалістичний реалізм — бравописання.
Юрій Базилєв. - Соціологічне опитування — це коли люди, що не мають жодної ваги, висловлюють украй вагомі думки.
Джон А. Лінкольн.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Усякий знає:
Хто солодко живе – той гірко умирає. Левко Боровиковський - Дорога до Бога веде через Батьківщину.
Юліан ВАССИЯН - Життя, почате із творчого слова, невмируще.
Юліан ВАССИЯН - Без честі нема людини.
Юліан ВАССИЯН - Шлях політичного визволення веде через зламання в собі від’ємних рис.
Юліан ВАССИЯН
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Змовчана правда краща од голосної брехні.
Пантелеймон КУЛІШ "Хата", 1860 - Не кидай мене,
Моя чарочко! Не жени мене Ти, шинкарочко! Степан РУДАНСЬКИЙ "Не кидай мене...", 1860 - У нас, панове, наука своя, тисячолітня: вона навчила нас більше слухати праведного Слова Божого, аніж лукавої панської мови.
Пантелеймон КУЛІШ "Листи з хутора", 1861 - На добраніч, усім на ніч!
Дайте одпочити... Хто кохає мене щиро — Не буде будити. Пантелеймон КУЛІШ "На добраніч", 1862 - Гей, друже мій темний,
Над силу ума Вже дужчої сили Й на світі нема. Василь МОВА "Козачий кістяк", 1863 — 1888
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|