Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Свароже! Ти, що сотворив світло, Ти єсть Бог світла і Бог Прави, Яви і Нави, се бо маємо їх воістину. І єсть ця істина наша, що переможе темну силу і виведе нас до блага.
Велесова Книга (15-А) - Се бо мали вказівку на часи наші, аби не хибно діяли й Отцям почесті справляли. Не бездіяльні персти товкли о дерево, а щоб руки наші утрудились о рала наші, а мечами добували незалежність нашу!
Велесова Книга (14) - Се старі родичі казали, що приймали клятву на вірність і тримали її аж до смерті: самі маємо помирати, а Русь визволяти! Розказують, якщо хтось не хотів іти до бою, а йшов до дому свого і його там ловили, то піймавши, віддавали грекам, як вола робітного. Кара його буде тяжка і Рід відкине його, і в жалю не оплаче його, ім’я його забуде. А самі витязі прославлені будуть від Родів до Родів наших.
Велесова Книга (32) - Слава Богам нашим! Маємо істинну віру, яка не потребує людської жертви... Ми з мішком повну жертву даємо і від трудів наших - просо, молоко і тук [жир]. Та Богів покормимо ягням на Коляди і на Русалії, в день Ярила і на честь Красної гори.
Велесова Книга (7-А) - Слава Отцям нашим і Матерям, що вчили нас про Богів наших і вели нас за руку до Стежки Права!
Велесова Книга (8/2).
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Багатство за плечима, а чорт перед очима.
- Багач, як собака: на своєму лежить, а хвіст перекинув на чуже.
- Без праці важко й собаці.
- Безрукий Панько і льодом опечеться.
- Береться за діло, як п’яний за тин.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Личко, як з роси й води.
- Лишився, як на билині.
- Лід кріпкий, хоч гармати коти.
- Лід, як скло.
- Лізе в очі, як оса.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Я стала феміністкою, щоб не стати мазохісткою.
Саллі Кемптон - Якщо в жінки ти будеш, насамперед, шукати душу, то в деяких неодмінно знайдеш і тіло.
Юзеф Мацеєвський - Якщо жінка стане товаришем, цілком можливо, що їй по-товариському дадуть коліном під зад.
Гілберт Кіт Честертон - Будь-яке життя, зосереджене на грошах, є смерть. Відродження — у безкорисливості.
Альбер КАМЮ - Весь сенс життя полягає в нескінченному завоюванні невідомого, у вічному зусиллі пізнати більше.
Еміль Золя.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Не ганьби, бо оганьблений будеш!..
Іван ВИШЕНСЬКИЙ (Письменник; між 1545-1550 – бл. 1620) - Всяка жертва нечестивих бридка перед Богом.
Іван ВИШЕНСЬКИЙ (Письменник; між 1545-1550 – бл. 1620) - Зваба від розумних скоро може відступитися: пізнають її.
Іван ВИШЕНСЬКИЙ (Письменник; між 1545-1550 – бл. 1620) - На життя народитися – це коли, вийшовши з утроби у цей світ і дійшовши зрілого віку, думка вже має силу відрізнити зле від доброго.
Іван ВИШЕНСЬКИЙ (Письменник; між 1545-1550 – бл. 1620) - Як же ти хочеш розсудити біду войовника, що б’ється і бореться, коли сидиш удома біля материної цицьки!
Іван ВИШЕНСЬКИЙ (Письменник; між 1545-1550 – бл. 1620)
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Посіє пахар зерно, та й те не погибає безплодно.
Пантелеймон КУЛІШ
"Листи", 1857 - Що конина, то конина!
А щоб язик мала,
То вона б вам, добрі люди,
Всю правду сказала!
Степан РУДАНСЬКИЙ
"Циган з конем", 1858 - Чи у небі, чи у пеклі
Скажуть вікувати;
Треба всюди, добрі люди,
Приятелів мати.
Степан РУДАНСЬКИЙ
"Баба в церкві", 1858 - Та свиня таки свинею!
Правду кажуть люде:
Святи її, хрести її —
Все свинею буде.
Степан РУДАНСЬКИЙ
"Свиня свинею", 1859 - Та гей, бики! Чого ж ви стали?
Чи поле страшно заросло?
Чи лемеша іржа поїла?
Чи затупилось чересло?
Степан РУДАНСЬКИЙ
"Гей, бики!", 1859
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись,
Дівчина може розлюбити,
Та кинути пити?...
– Не може бути!
– То ж вип’ємо, друзi!
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
