Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Одна слава – тiнь, другу приймають божi дiти в Авраамовiй пристанi. Суєтна слава, потяг до набуткiв, отруйна пристрасть – це i в пекельнi лихоманки i дочки– хидницi на опалення нечестивого серця. Але iстинна слава, шукання iстинного набутку, свята пристрасть – це нареченi високого духу, якi осолоджують у своїх обiймах чисту душу.
Григорій СКОВОРОДА - Серце, запалене пристрастю до золота, яке любить мудрувати про самi лише гаманцi, мiки, валiзи, – це верблюд, що любить пити каламутну воду i який за в'юками не може пролiзти через тiснi дверi в країну вiчностi.
Григорій СКОВОРОДА - Зрозумiй одне тiлъки яблучне зерно, i досить тобi. Коли в нiм сховалося дерево з коренем, гiлками, листям та плодами, то можна в ньому вiднайти незчисленнi мiльйони садiв, осмiлюся сказати, i незчисленнi світи.
Григорій СКОВОРОДА - Лiлея не знає фабрик – вона i без них красна.
Григорій СКОВОРОДА - До яких порокiв призводять здоров'я з багатством? Цiлi республiки через те пропали. Чому ж ти багатства бажаєш як щастя? Щастя нещасливим не ро6ить. Чи не бачиш i тепер, скiлькох багатство, як навiдь свiтового потопу, пожерло, а душi їхнi вiд надмiрних затiй, як млинове камiння, самi себе з'їдаючи, без зерна крутяться.
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Живи своїм розумом, але звіряйся з чужим.
- Життя так вчить, що на тілі синці лишаються.
- За битого двох небитих дають, та й то не беруть.
- Заднім розумом кожний розумний.
- Аби болото, а жаби будуть.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- У мене стільки грошей, як у жаби пір'я.
- У мене стільки грошей, як у цигана свиней.
- У неї розуму, як у кози хвоста.
- У нього натура, як у тура.
- У нього совісті, як у шолудивого волосся.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Жінки цінують не тих, хто все віддає, а тих, хто може усього позбавити.
Аркадій ДАВИДОВИЧ - Жінки частіше дивилися би в дзеркало, якщо би там не стирчали чоловіки.
Євген КАЩЕЄВ - Жінки як револьвери — небезпечні тільки в руках новачка.
Жак Мартен - Жінки як шахісти — жертвують з метою перемоги.
Сергій Скотарів - Жінки якось відразу вгадують, з ким ми готові їм зрадити.
Іноді ще до того, як це спаде нам на думку.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Коли хочете мене вічно тримати, залишіть мене тепер.
Іван ВЕЛИЧКОВСЬКИЙ (Поет, священик; бл. 1651 – 1701) - Що в тому святого,
Коли ти в церквах лиш топчеш дороги. Іван ВЕЛИЧКОВСЬКИЙ (Поет, священик; бл. 1651 – 1701) - Блажен, хто пам’ять смерті у серцеві мав.
Іван ВЕЛИЧКОВСЬКИЙ (Поет, священик; бл. 1651 – 1701) - Неоднакові на смак пливуть різні ріки... Смак однакий у річках, що впали у море.
Іван ВЕЛИЧКОВСЬКИЙ (Поет, священик; бл. 1651 – 1701) - Смерть, суд, пекло і небо – чотири квадри тії –
Завше май ти при серці, як компас на шиї. Іван ВЕЛИЧКОВСЬКИЙ (Поет, священик; бл. 1651 – 1701)
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Отакий-то Перебендя,
Старий та химерний! Заспіває весільної, А на журбу зверне. Тарас ШЕВЧЕНКО "Перебендя", 1839 - Я не одинокий, я не сиротина,-
Єсть у мене діти, та де їх подіти? Заховать з собою? — гріх, душа жива! Тарас ШЕВЧЕНКО "Гайдамаки", 1841 - Буде з мене, поки живу,
І мертвого слова, Щоб виливать журбу, сльози. Тарас ШЕВЧЕНКО "Гайдамаки", 1841 - Теплий кожух, тілько шкода —
Не на мене шитий, А розумне ваше слово Брехнею підбите. Тарас ШЕВЧЕНКО "Гайдамаки", 1841 - Єсть ще і такі паничі, що соромились свою благородну фамілію (Кирпанучкошиєнков) і надруковать в мужицькій книжці.
Далебі, правда! Тарас ШЕВЧЕНКО "Гайдамаки" ("Панове субскрибенти!"), 1841
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Горілка наш ворог, але хто сказав, що ми боїмося ворогів.
- За ваше здоров’я – за наше багатство!
- Давайте вип’ємо за гарних людей: їх у нас так мало залишилось!
- Який найкоротший тост «до того»?
– Будьмо! – А який «після того»? – Хху! - Дай, Боже, щастя, здоров’я
На многія літа усім!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|