Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Амбіції руйнують свого власника.
Талмуд. - Багатії та царі, віддаючи шану філософам, роблять честь і їм, і собі; та філософи, плазуючи перед багатіями, їм слави не додають, а ось себе знеславлюють.
Плутарх - Багато величного є на землі, але немає нічого більш великого, ніж людина.
Софокл - Багатьох повинен боятися той, кого багато бояться.
Публілій Сір - Бажання уникнути помилки — шлях потрапити в iншу халепу.
Горацiй.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Була колись правда.
— ... та заржавіла, (зачерствіла).
- Та воно то так, та тільки трошки не так.
- Воно то правда, та брехнею дуже пахне.
- То пустії слова, але правди в них нема.
- Каже — та не бачить. У нього всі кози золоті (хвалить).
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Липне до мене, як муха до меду.
- Лисий, як бубон.
- Лисий, як макогін.
- Листя шелестить, наче хтось шепче угорі.
- Лиха, як мачуха.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Одним поглядом можна вбити любов, одним же поглядом можна воскресити її.
Вільям Шекспір - Боягуз вмирає при кожній небезпеці, що загрожує йому, хороброго ж смерть наздоганяє тільки раз.
Вільям Шекспір - Бідна розчавлене комашка страждає так само, як і вмираючий гігант.
Вільям Шекспір - І зовсім не бездушшям є мовчазність. Гримить лише те, що порожньо зсередини.
Вільям Шекспір - Так солодкий мед, що, врешті, він гіркий. Надмір смаку вбиває смак.
Вільям Шекспір
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Податки вигадали ті, хто їх ніколи не платив.
Сергій СКОРОБАГАТЬКО - Позиція центру щодо регіональних проблем: «Наша хата скраю».
Анатолій МАКСИМЕЦЬ - Поки електрична лампочка, винайдена 1879 року Томасом Альвою Едісоном, не здобула світову популярність, люди спали по десять годин на добу, а то й більше. Та за такі винаходи вбивати треба!!!
Сергій СКОРОБАГАТЬКО - Потрясна фігура — це коли є чим потрясти, а не погриміти.
Наталія ІВАНКІВ - Похований у виборчій урні.
Анатолій МАКСИМЕЦЬ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Розкішний край мій у ярмі,
Мій люд — невольники німі,
На їх устах — печать.
Микола ВОРОНИЙ
"Соловейко", 1904 - Ти мій рід, ти дитина моя,
Ти вся честь моя й слава,
В тобі дух мій, будуще моє,
І краса, і держава!
Іван ФРАНКО
"Мойсей", 1905 - Та прийде час, і ти огнистим видом
Засяєш у народів вольних колі,
Труснеш Кавказ, впережешся Бескидом,
Покотиш Чорним морем гомін волі
І глянеш, як хазяїн домовитий,
По своїй хаті і по своїм полі.
Іван ФРАНКО
"Мойсей",1905 - О Ізраїлю! Якби ти знав,
Чого в серці тім повно!
Якби знав, як люблю я тебе!
Як люблю невимовно.
Іван ФРАНКО
"Мойсей", 1905 - Я стовп, поставлений на роздорожжу
На прастарих України полях,
Взад і вперед показую я шлях,
А сам ні кроку поступить не можу.
Іван ФРАНКО
"Д. Б.", 1906
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись,
Дівчина може розлюбити,
Та кинути пити?...
– Не може бути!
– То ж вип’ємо, друзi!
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
