Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Мовчання скріплює мова, а своєчасність скріплює мовчання.
СОЛОНІЙ - Мудрецем може бути лише бог, а не людина.
А філософ — це просто той, хто відчуває потяг до мудрості. - Мудрець не вільний від пристрастей, а помірний у пристрастях.
Арістотель - Мудрий не той, хто думає, що все знає, а той, хто розуміє, що знає мало.
Маттіас Клаудіус - Мудрий соромиться своїх недоліків, але не соромиться виправити їх.
КОНФУЦІЙ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Хто рано встає, тому Бог дає.
- Хто робить, того й поганяють.
- Хто сам себе хвалить, той злих сусідів має.
- Хто тещі не поважає, той сам поваги не має.
- Хто тоне у морі — за піну хапається.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Сивій, як курячий пуп.
- Сидить, мов ідол.
- Сидить, мов у гаю.
- Сидить, як гість на покуті.
- Сидить, як засватана.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Можна говорити дурості, але не урочистим тоном.
Юліан ТУВІМ - Можна жити й на самоті, якщо когось чекаєш.
Ванда Блоньська - Можна обплювати себе не відкриваючи рота.
Станіслав Єжи ЛЕЦ - Можна пояснити іншим, чому ти вийшла за свого чоловіка, але не можна переконати у цьому себе.
Жорж Санд - Можна уявити собі людство, що складається з одних тільки жінок, але не можна уявити собі людство – з одних чоловіків.
Жан Ростан
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Життя занадто коротке, аби носити ще й довгу спідницю.
Флоріан БОДНАР - Життя настiльки складне, що ускладнення - смiшнi.
Богдан ЧЕПУРКО - Життя після виборів не кінчається. А часто і не починається.
Володимир ШАМША - Життя стало настільки веселе, що вже й до цирку ніхто не ходить.
Олександр ПЕРЛЮК - Жінка виходить заміж тоді, коли зустріне підходящого дурня.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Мій рідний край такий веселий,
Мій рідний край такий сумний!
Григорій ЧУПРИНКА
"Рідний край", 1918 - Ідіте на Вкраїну,
Заходьте в кожну хату -
Ачей, вам там покажуть
Хоч тінь його розп'яту.
Павло ТИЧИНА
"Скорбна мати", 1918 - Воздвигне Вкраїна свойого Мойсея, -
не може ж так буть!
Павло ТИЧИНА
"І Бєлий, і Блок...", 1919 - Темна наша батьківщина. Розбіглась по жовтих кварталах чорнозему й зойкає росою на обніжках своїх золотих ланів. Блукає вона за вітряками й ніяк не найде веселого шляху.
Микола ХВИЛЬОВИЙ
"Солонський яр", 1923 - Ах,
нікого так я не люблю,
як вітра вітровіння,
його шляхи, його боління
і землю,
землю свою.
Павло ТИЧИНА
"Вітер з України", 1923
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
