Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Тільки одне благо – знання, і тільки одне зло – неуцтво.
Сократ. - Тільки тоді приймай в руки владу, коли навчишся коритися.
Солон - Тож живіть мудро — прагніть до задоволення.
Епікур. - Той, хто живе повсюди, не живе ніде.
Марціал. - Той, хто користується своїм правом, не порушує нiчийого права.
Правило римського права.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Хто волохатий, той богатий.
- Буде дощ, бо жиди волочаться.
- Ластівки вилітають, погоду обіцяють.
- Як сниться бійка, то хтось приб'ється (прийде в гості).
- Осика тому трясеться, що на ній Юда Іскаріот повісився; кажуть, що він на бузині повісився і тому вона не надається на будову (в бузнику чорт живе).
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Багатий, як чорт рогатий.
- Багато людей, як плав пливе.
- Багато, як за гріш маку.
- Багато, як на шаг часнику.
- Багато, як трави.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Людина, в якої почуття дещо пошарпались, більше прагне подобатись, ніж кохати.
Санд. - По відношенню до тих, кого кохаєш, не слід бути завжди правим.
Ітьє. - Кохати – божевілля, якщо тільки не кохаєш божевільне.
Ітьє. - Де кохання – там і сльози.
Сайкаку. - Кохання не має меж.
Сайкаку.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Олігархи багаті, бо винайшли нову арифметичну дію, яка називається — недодавання.
Віктор ІГНАТЕНКО - Олігархи поділяють наші ідеї, аби лише не ділитись з нами грішми.
Флоріан БОДНАР - Олігархів небагато, але їх не подолати.
Олександр ПЕРЛЮК - Омела пішла на підвищення: повісилась на шию дубові.
Флоріан БОДНАР - Опозиціонер опозиціонеру опозиціонер.
Олександр ПЕРЛЮК
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Чекає осінь винозора,
од багру й золота ясна:
Як грона винні в неї груди,
уста ж, мов келихи вина.
Богдан Кравців
"Чекає осінь", 1933 - Горять скрипки в весільній брамі,
на ній стобарвний прапор дня.
Іду в захопленні й нестямі,
весни розспіваної князь.
Богдан-Ігор АНТОНИЧ
"Князь", 1934 - Клюють ліщину співом коси,
дзвенить, мов мідь, широкий шлях.
Іде розсміяний і босий
хлопчина з сонцем на плечах.
Богдан-Ігор АНТОНИЧ
"На шляху", 1934 - Весно — слов'янко синьоока,
тобі мої пісні складаю!
Вода шумить у сто потоках,
що з дна сріблистим мохом сяють.
Богдан-Ігор АНТОНИЧ
"До весни", 1934 - На кичерах сивасті трави,
черлений камінь у ріці.
Смолиста ніч і день смуглявий,
немов циганка на лиці.
Розсміяні палкі потоки,
немов коханці до дівчат,
злітають до долин глибоких,
що в сивій мряці тихо сплять,
і куриться із квітів запах,
немов з люльок барвистих дим.
Богдан-Ігор АНТОНИЧ
"Елегія про співучі двері", 1934
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Справжній чоловік – це той, який точно пам'ятає день народження жінки, але ніколи не знає скільки їй років.
А чоловік, який ніколи не пам'ятає день народження жінки, але точно знає скільки їх років – це той, за кого вона вийшла заміж.
То ж давайте вип'ємо за справжніх чоловіків.
- Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись,
Дівчина може розлюбити,
Та кинути пити?...
– Не може бути!
– То ж вип’ємо, друзi!
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
