Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Справедливу людину шануй більше, ніж рідну.
Антісфен. - Справжній друг пізнається в біді.
Езоп. - Справжній спосіб помститися ворогові — не бути схожим на нього.
Марк Аврелій. - Спробуй, можливо, тобі вдасться прожити, як людині, яка задоволена своєю долею, яка збагатила внутрішній світ любов'ю і добрими справами.
Марк Аврелій - Страх є очікування зла.
Зенон
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Валяється, як свиня в барлозі.
- Сон — мара.
– ... а Бог — віра, (то давня приказка). - Нехай св. Йосиф на все добре переносить. (якщо недобре присниться).
- Що думаєш, те й сниться.
- Що на яві ведеться, то і в сні верзеться.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Більше дасть вовни дурна овечка, ніж мудрий цап.
- Більше землю вдобряй - матимеш урожай.
- Більше хліба в полі - більше і в коморі.
- Близький сусід краще далекої рідні.
- Боїшся морозу - винограду не саджай.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Смерть і податки – неминучі.
Томас Галібертон - Смерть краще, ніж агонія.
В. М. Ґаршин - Смішне завдає честі більший збиток, ніж саме безчестя.
Франсуа де ЛЯРОШФУКО - Совість – це пам’ять суспільства, засвоєна окремою людиною.
Лев ТОЛСТОЙ - Совість – це тихий голос, який шепоче, що хтось дивиться.
Юліан Тувім
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Бог милосердний. Допоки у доброму гуморі.
Андрій КОВАЛЬ - Зірки не зникають у світлі сонця, вони просто стають непомітні.
Андрій КОВАЛЬ - Росія завжди втікала від своїх проблем за межі своїх кордонів.
Андрій КОВАЛЬ - Лестощі легко переходять у наклеп.
Андрій КОВАЛЬ - Буде те, що має бути, а має бути те, що буде.
Андрій КОВАЛЬ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Я в чужині загибаю,
По чужині блуджу, За своєю родиною Білим світом нуджу. Яків ГОЛОВАЦЬКИЙ "Туга за родиною", 1846 - І встане Україна з своєї могили і знову озоветься до всіх братів своїх Слов'ян, і почують крик її, і встане Слов'янщина, і не позастанеться ні царя, ні царевича, ні царівни, ні князя, ні графа, ні герцога, ні сіятельства, ні превосходительства, ні пана, ні боярина, ні кріпака, ні холопа — ні в Московщині, ні в Польщі, ні в Україні, ні в Чехії, ні у Хорутан, ні у Сербів, ні у Болгар.
Микола КОСТОМАРОВ "Книги битія українського народу", 1846 - І Україна буде непідлеглою Річчю Посполитою в Союзі Слов'янськім. Тоді скажуть всі язики, показуючи на те місто, де на карті буде намальована Україна: "От камень, его же не брегоша зиждущиї, той бисть во главу угла".
Микола КОСТОМАРОВ "Книгa битія українського народу", 1846 - Свою Україну любіть,
Любіть її... Во время люте, В остатню тяжкую минуту За неї Господа моліть. Тарас ШЕВЧЕНКО "Чи ми ще зійдемося знову?", 1847 - Та не однаково мені,
Як Україну злії люде Присплять, лукаві, і в огні Її, окраденую, збудять... Ох, не однаково мені. Тарас ШЕВЧЕНКО "Мені однаково, чи буду...", 1847
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|