Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Знання – настiльки дорогоцiнна рiч, що їх не соромно добувати з будь-якого джерела.
Фома Аквiнський - Знання — настільки дорогоцінна річ, що її не ганебно добувати з будь-якого джерела.
Абу-ль-Фарадж. - Людина може припуститися помилки. Визнання її робить людину шляхетнішою. Але вдвічі стає вона шляхетнішою, коли виправить помилку.
Навої - Вогонь, жінка і море — три лихоліття.
Езоп - Не сотвори зла, і не прийде до тебе зло.
(Пр. II, 27)
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Хороший, як собака на морозі.
- Создав Бог, та й кається.
- Се ще! Уродила та й не облизала.
- Це ще родився, та вдався.
- Породила мама, як урода.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Сварливий, як баба.
- Свистить, мов куля.
- Свистить, як соловейко.
- Свіжа, мов квітка.
- Свіжа, хороша, як сироїжка.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Чому мене народили з такими сучасниками?
Оскар УАЙЛЬД - Чому тим, кому збрехати нічого не варте, завжди добре за це платили?
Михайло Генін - Чому тобі книжок своїх не дарую я? Щоб своїх власних ти мені ніколи не дарував.
Марціал - Чому я не вийшла заміж? Я не можу паруватися в неволі.
Глорія Стайнем - Чому я ношу каблучку не на тім пальці? Тому що я вийшла не за ту людину.
NN
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- У суперечці політиків народжуються грандіозні повітряні замки.
Олександр ПЕРЛЮК - Усе — для людей! Собі — лише лімузини, вілли, мільйонні дивіденди.
Олександр ПЕРЛЮК - Усі знають, що наша влада — порожнє місце, та не всі знають, що в цьому порожньому місці зарито мільярди.
Олександр ПЕРЛЮК - Хай ваші бажання ніколи не збігаються з бажаннями наших депутатів, високопосадовців, олігархів!
Олександр ПЕРЛЮК - Хай чорне — не біле, зате біле цілком можна назвати чорним.
Олександр ПЕРЛЮК
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- В неволі, в самоті немає,
Нема з ким серце поєднать.
То сам собі оце шукаю
Когось-то, з ним щоб розмовлять,
Шукаю Бога, а находжу
Таке, що цур йому й казать.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"В неволі, в самоті немає..." - Немає гірше, як в неволі
Про волю згадувать.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Г. З." ("Немає гірше, як в неволі...") 1848 - Не так тії вороги,
Як добрії люди —
І окрадуть жалкуючи,
Плачучи осудять,
І попросять тебе в хату.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Не так тії вороги... ", 1848 - За шмат гнилої ковбаси
У вас хоч матір попроси,
То оддасте.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"П. С.", 1848 - Боже милий!
Як хочеться жити,
І любити Твою правду,
І весь світ обняти!
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Ми восени таки похожі...", 1849
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
