Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Коли ти твердо йдеш шляхом, яким почав іти, то, на мою думку, ти щасливий.
Григорій СКОВОРОДА - Коли не зможу нічим любій вітчизні прислужитись, в усякому разі з усієї сили намагатимуся ніколи ні в чому не шкодити.
Григорій СКОВОРОДА - Всяка їжа і пиття смачні й корисні, але треба знати час, місце і міру.
Григорій СКОВОРОДА - Лід на те й родиться, аби танути.
Григорій СКОВОРОДА - Демон проти демона не свідчить, вовк вовчого м'яса не їсть.
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- За спання не дають коня.
- За спання не купиш коня.
- За царя Панька, як була земля тонка, — пальцем ткнеш та й воду п'єш,
- За цю науку цілуйте батька й матір у руку.
- За чужим столом не махай постолом.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Виросло лоша - кобилі поміч.
- Високе дерево вітер зламає найперше.
- Високі гори мають найглибші доли.
- Вівцю не шуба, а корм гріє.
- Вівцю, котра не тримається отари, заберуть вовки.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Коли письменники зауважили, що життя нагадує погані романи, вони вдалися до цілковитої вигадки.
Гуґо Штейнгаус. - Коли пишеш під диктовку, власну індивідуальність можна виявляти тільки в помилках.
Вєслав Брудзинський. - Коли помилки траплятимуться не так часто, вони стануть дорожчими.
Станіслав Єжи Лец. - Коли помилки часто повторюються, їх можуть визнати за правила.
Валентин Чемерис. - Коли про вас говорять, то гіршим від цього може бути тільки одне — коли про вас не говорять.
Оскар Уайльд.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Що для жінки — зрада, для чоловіка — дегустація.
Юрій РИБНИКОВ - Скільки різних людей думає про однакові розваги.
Юрій РИБНИКОВ - Коли зривають плоди спокуси, то забувають про квіти життя.
Юрій РИБНИКОВ - Тільки в руках віртуоза жінка може звучати як скрипка.
Юрій РИБНИКОВ - Після медового місяця крила кохання склали у шафу.
Юрій РИБНИКОВ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Клюють ліщину співом коси,
дзвенить, мов мідь, широкий шлях.
Іде розсміяний і босий
хлопчина з сонцем на плечах.
Богдан-Ігор АНТОНИЧ
"На шляху", 1934 - Весно — слов'янко синьоока,
тобі мої пісні складаю!
Вода шумить у сто потоках,
що з дна сріблистим мохом сяють.
Богдан-Ігор АНТОНИЧ
"До весни", 1934 - На кичерах сивасті трави,
черлений камінь у ріці.
Смолиста ніч і день смуглявий,
немов циганка на лиці.
Розсміяні палкі потоки,
немов коханці до дівчат,
злітають до долин глибоких,
що в сивій мряці тихо сплять,
і куриться із квітів запах,
немов з люльок барвистих дим.
Богдан-Ігор АНТОНИЧ
"Елегія про співучі двері", 1934 - Листар носив листи зелені,
листи шуміли. Ех, весна!
Плету пісні на веретені
про молодість, що промина.
Богдан-Ігор АНТОНИЧ
"Елегія про ключі від кохання", 1934 - Я, сонцеві життя продавши
за сто червінців божевілля,
захоплений поганин завжди,
поет весняного похмілля.
Богдан-Ігор АНТОНИЧ
"Автопортрет", 1934
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- На питання про те, кого вiн більше любить – брюнеток чи блондинок – справжній мужчина повинен відповісти «Так!».
Так давайте вип’ємо за жiнок, яких люблять справжні чоловіки!
- Зірки прекрасні вночі, а наші жінки подібні зіркам.
То ж вип’ємо за зоряні ночі!
- Вип’ємо за поцiлунок! Адже його придумав чоловiк, тому що не знайшов іншого способу закрити рота жiнці.
- Приходить чоловік додому і каже жiнці:
– Ти завжди виглядаєш такою гарною пiсля горiлки.
– Що ти, я зовсiм не пила, – дивується жiнка.
– Зате я випив.
То давайте вип’ємо за те, щоб нашi жiнки були завжди красивими.
- – Вип’ємо за панi Марiю!
Голос збоку:
– За яку?
Кожний за свою!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
