Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Не називай солодким те, що породжує гіркоту.
Григорій СКОВОРОДА - Вірю, що більше єлею має в своїх гладеньких словах улесник, аніж батько, коли карає, і що фальшива позолота блищить краще від самого золота... Але згадай приказку: «Вихвалявся гриб гарною шапкою, та що з того, коли під нею голови нема».
Григорій СКОВОРОДА - Тоді лише пізнається цінність часу, коли він втрачений.
Григорій СКОВОРОДА - Ти робиш найкращу і для тебе рятівну справу, коли твердо ступаєш по шляху доброго глузду.
Григорій СКОВОРОДА - Як нерозумно випрошувати те, чого можеш сам досягти!
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Про мене Семене, аби я Іван!
- П'яному й кози золоті.
- Розходилась, як квочка перед бурею.
- Рости сину, хоч дурний, аби великий!
- Серце з перцем, а душа з часником.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Привітна, як сонце, що сходить.
- Приївсь, як сухий ячмінь беззубій кобилі.
- Прийде покрова, зареве дівка, як корова.
- Приймаці, як собаці.
- Прийшов, як вогню вхопив.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Емансипація означає рівний статус різних ролей.
Аріанна Стасінопулос - Жінка без чоловіка — все одно, що рибка без парасольки.
Глорія Стайнем - Жінки — більшість, яка існує на правах меншості.
Ліза Кремер - Жінки мають не менші здібності робити помилки.
Лоренс ПІТЕР - Жінки, говорячи абстрактно, мають рівні з нами права, але в їхніх інтересах не користуватися цими правами.
Шарль ТАЛЕЙРАН
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Кожен народ складається із щоденних виявів активності і мовчазності.
Юрій ЛИПА - Нема ніяких так званих об’єктивних перешкод до вивищення і утвердження нового великого народу, який мав поразку.
Юрій ЛИПА - Вся історія людства – це боротьба держав віри з державами сумніву – в ім’я перемоги віри.
Юрій ЛИПА - Як можна інакше дивитися на світ, як не з нутра власної нації?
Юрій ЛИПА - Власний терен, власна місія і почування нехіті до чужих – ось що є найважливіше в окресленні слова “нація”.
Юрій ЛИПА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Що там тюрма!
То слава наша! Ми всі тепер сидим в тюрмі! Всі п'єм одну ми скорбну чашу, Одна вона — тобі й мені. Олександр КОНИСЬКИЙ "Я не боюсь...", 1882 - Убогії ниви, убогії села,
Убогий, обшарпаний люд, Смутнії картини, смутні-невеселі, А інших не знайдеш ти тут. Борис ГРІНЧЕНКО "Смутні картини", 1883 - Тепер вона звелась і мову свою шляхетську забула, і віри відцуралась — словом, як там кажуть, та ж свита, та не так зшита.
Анатолій СВИДНИЦЬКИЙ "Люборацькі", 1886 - В біді твоїй рідніша ти мені;
Тобі несу я сили всі, що маю; І працю тиху, і мої пісні На вівтар твій побожно я складаю. Володимир САМІЙЛЕНКО "Україні", 1888 - А все ж твоя втіха — поплакати стиха,
Згадавши веселий свій край. Іван МАНЖУРА "Лелії", 1889
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
- Розквітають в парку липи – це є привід, щоб попити.
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|