Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Істина спалює і нищить усі стихії, показуючи, що вони лише тінь її.
Григорій СКОВОРОДА - Збери всередині себе свої думки і в собі самому шукай справжніх благ. Копай всередині себе криницю для тої води, яка зросить і твою оселю, і сусідську.
Григорій СКОВОРОДА - Для шляхетної людини ніщо не є таке важке, як пишний бенкет, особливо коли перші місця на ньому займають пустомудрі.
Григорій СКОВОРОДА - Хіба не любов усе єднає, будує, творить, подібно до того, як ворожість руйнує?
Григорій СКОВОРОДА - Природа прекрасного така, що чим більше на шляху до нього трапляється перешкод, тим більше воно вабить, на зразок того найшляхетнішого і найтвердішого металу, який чим більше треться, тим прекрасніше виблискує.
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Бути козі на торзі.
- Важкий білий хліб.
- Василь брат бабі в перших.
- Ваша Катерина нашій Орині — двоюрідна Одарка.
- Ваше і шило — голило, а наша й бритва — не хоче.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Ноги, як у жаби.
- Ноги, як у журавля.
- Ноги, як у курячого злодія.
- Ноги, як у поліського злодія.
- Ноги, як у чаплі.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Найнестерпніші люди — це чоловіки, що вважають себе геніальними, і жінки, що вважають себе непоборними.
Андре МОРУА - Найпоширеніша хвилинна слабість — говорити годинами Євген КАЩЕЄВ
- Найрозпеченіші місця в пеклі призначені для тих, хто в часи великих моральний іспитів зберігав нейтралітет.
Данте Аліг’єрі - Найсамолюбніші люди — це люди, що не люблять себе.
Микола БЕРДЯЄВ - Найстрашніша невіра — це невіра в самого себе.
Т. Карлейль
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Нелегко скинути з себе кайдани, але ще важче зняти зі своїх вух локшину.
Олександр ПЕРЛЮК - Ніхто на свободу слова не наступає, позаяк не можна наступати на те, чого нема.
Олександр ПЕРЛЮК - Об’ївся чорної ікри? Нічого, спишемо на світову фінансову кризу!
Олександр ПЕРЛЮК - Олігархи напередодні виборів дозволили себе трішечки покритикувати.
Олександр ПЕРЛЮК - Порушиш щонайменшу проблему — будуть великі проблеми.
Олександр ПЕРЛЮК
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Не велике я поле зорав,
Та за плугом ніколи не спав. Що робив, те робив я до краю І всю силу, що мав я і маю, На роботу невпинную клав. Борис ГРІНЧЕНКО "Хлібороб". 1884 - ... Всі мусять бути благородними трудівниками на землі і для землі. Всі мусять почути себе членами великої людської родини.
Уляна КРАВЧЕНКО "Із афоризмів", 1884 - В похмуру годину за діло ти взявся,
В злигоднії часи ти жив-працювався. Але невсипущий, твердий роботяга, Із рук не пускав ти народного стягу. Василь МОВА "Ол. Як. Кониському", 1885 - Кожний з нас нехай працює,
Бо настала вже пора! Гей! Возьмімся всі до діла, Щоб пропала доля зла! Сидір ВОРОБКЕВИЧ "Уже пора", 1885 - Там, між людьми, що повиті сльозами,
Там знайду місце і долю єдину: Долю робітника без одпочину... Борис ГРІНЧЕНКО "У лісі", 1885
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Зірки прекрасні вночі, а наші жінки подібні зіркам.
То ж вип’ємо за зоряні ночі! - Вип’ємо за поцiлунок! Адже його придумав чоловiк, тому що не знайшов іншого способу закрити рота жiнці.
- Приходить чоловік додому і каже жiнці:
– Ти завжди виглядаєш такою гарною пiсля горiлки. – Що ти, я зовсiм не пила, – дивується жiнка. – Зате я випив. То давайте вип’ємо за те, щоб нашi жiнки були завжди красивими. - – Вип’ємо за панi Марiю!
Голос збоку: – За яку? Кожний за свою! - Знаєте, чим казка вiдрiзняється вiд життя?
Казка – це коли женився на жабі, а вона виявилася царiвною. А життя – це коли навпаки. Так давайте вип’ємо за те, щоб наше життя було схоже на казку!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|