Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Коли ти не озброїшся проти нудьги, то стережись, аби ця тварюка не спихнула тебе не з мосту, як то кажуть, а з чесноти в моральне зло.
Григорій СКОВОРОДА - То навіть добре, що Діоген був приречений на заслання: там він узявся до філософії.
Григорій СКОВОРОДА - Так само як боязкі люди, захворівши під час плавання на морську хворобу, гадають, що вони почуватимуть себе краще, коли з великого судна пересядуть до невеличкого човна, а відти знову переберуться у тривесельник, але нічого сим не досягають, бо разом з собою переносять жовч і страх, — так і життєві зміни не усувають з душі того, що завдає прикрості і непокоїть.
Григорій СКОВОРОДА - Безумцеві властиво жалкувати за втраченим і не радіти з того, що лишилось.
Григорій СКОВОРОДА - Ти не можеш віднайти жодного друга, не нашукавши разом з ним і двох–трьох ворогів.
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Дано тобі кісточку; хоч лижи, хоч на дальше бережи, (жінка чоловікові).
- Що варили? — Капусту та цибулю, а тобі дамо дулю!
- Горошку потрошку.
- Що варили на вечерю? — Шару юшку: пошарите, та й спати ляжете!
- Що ти обідав? — Сома: посумував, посумував, та й пішов.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Говорить, мов спросоння.
- Говорить, мов у гарячці.
- Говорить, наче клоччя жує.
- Говорить, наче лемеша йому до піднебіння причеплено.
- Говорить, наче пташка щебече.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Кращий спосіб пророкувати майбутнє полягає в тому, щоб створювати його.
Alan Kay - Кращий французький поет? На жаль, ГюҐо.
Андре ЖИД - Кращі дні життя прожили вони в любові і згоді до самого свого весілля.
Михайло Генін - Кращі книги ті, про які читачі думають, що вони могли б написати їх.
Блез ПАСКАЛЬ - Кращі уроки дають іспити.
Славомир ВРУБЛЄВСЬКИЙ
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Множити краще, ніж ділити.
Андрій КРИЖАНІВСЬКИЙ - У природі нічого не зникає, крім самої природи.
Андрій КРИЖАНІВСЬКИЙ - Геній – це людина, яка знає про свій винятковий талант і, незважаючи на це, працює далі.
Андрій КРИЖАНІВСЬКИЙ - Ми стільки взяли від природи, що годі сподіватись її ласки.
Андрій КРИЖАНІВСЬКИЙ - Якщо вас назвали дурнем, не гарячкуйте – подумайте. Якщо вгадали – тоді ображайтесь.
Андрій КРИЖАНІВСЬКИЙ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Дні числить Бог, а ми маємо лиш на голові те, аби їх прожити.
Ольга КОБИЛЯНСЬКА "Земля". 1902 - Панська ласка лише до порога, а там — "марш за двері".
Ольга КОБИЛЯНСЬКА "Земля", 1902 - Світ для всіх. Для багачів і убогих.
Ольга КОБИЛЯНСЬКА "Земля", 1902 - Чоловік без землі нічого не значить.
Ольга КОБИЛЯНСЬКА "Земля",1902 - Хто не любить землі, той її не потребує мати.
Ольга КОБИЛЯНСЬКА "Земля".1902
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|