Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Нехай буде нашою вищою метою одне: говорити, що відчуваємо, і жити, як говоримо.
Луцій Анней СЕНЕКА - Ні з ким не трапляється нічого такого, що він не в силах був би винести.
Марк АВРЕЛІЙ - Ніде менш, як на війні, результат не відповідає сподіванням.
Тіт Лівій - Ніколи не вважай щасливим того, хто залежить від щастя.
Луцій Анней СЕНЕКА - Ніколи не давай повної волі своїй уяві: вона породить чудовиськ.
ПІФАГОР
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Пий до кума, а до куми завтра випєш.
- Чоловік не скотина — більш відра не випє.
- Як ті пяниці щодня пють! добре що ми попривикали.
- Кумки, та кумки, та випємо по румки: як підем на той світ, там румок ніт.
- Треба горло промочити.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Бігає, як Ганна (як жінка) без солі.
- Бігає, як дурний мила наївся.
- Бігає, як дурний по пеклі.
- Бігає, як заєць довгоногий.
- Бігає, як засватана.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- несподівано як характерна деталь, спонукаючи до дальших пошуків.
Володимир Здоровега. - Журналіст, який копає глибше, закопає тебе швидше.
Максим Звонарьов. - Журналіста терміновість збуджує. Він пише гірше, якщо має час.
Карл Краус. - Журналістам у нашій країні замало платять, аби вони знали хоч що-небудь варте оприлюднення.
Джордж Бернард Шоу. - Журналісти —засланці демократії: вони заслані у суспільство богом демократії — свободою слова.
Володимир Черняк.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Для профілактики інфекції воду перед уживанням необхідно прокип’ятити, потім її відфільтрувати, а тоді, щоб не наражатись на ризик, пити горілку.
Сергій СКОРОБАГАТЬКО - Для того й влада, щоб зацькувати гарну людину, а потім її іменем назвати вулицю.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Для того й фінансові кризи, щоб багатії ставали ще багатшими, а бідні — ще біднішими.
Олександр ПЕРЛЮК - Для того, хто втратив орієнтир, і задкування — рух вперед.
Олексій ДОМНИЦЬКИЙ - До Європи нам ще зарано, адже ми ще у себе не все роздерибанили.
Олександр ПЕРЛЮК
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Ще не вмерла Україна, і слава, і воля,
Ще нам, браття молодії, усміхнеться доля.
Згинуть наші вороженьки, як роса на сонці,
Запануєм і ми, браття, у своїй сторонці.
Павло ЧУБИНСЬКИЙ
"Ще не вмерла Україна", 1863 - Та утіште серце моє,
Здавна наболіле,
За Вкраїну нещасливу
Кров'ю обкипіле...
Василь МОВА
"Під стріхою убогою...", 1870 - Спить Вкраїна,
І настане колись час —
Її збудить знов до жизні
Народовців чесний глас.
Василь МОВА
"Не пустуй, моя голубко...",1876 - Не пора, не пора, не пора
Москалеві й ляхові служить!
Довершилась України кривда стара, —
Нам пора для України жить.
Іван ФРАНКО
"Не пора", 1880 - І чужі ми чужениці
В рідній Україні,
Як пташина без гніздечка
На німій руїні.
Пантелеймон КУЛІШ
"Ключ розуміння", 1882
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись,
Дівчина може розлюбити,
Та кинути пити?...
– Не може бути!
– То ж вип’ємо, друзi!
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
