Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Можна уникнути покарання, але не можна уникнути страху перед ним.
Сенека. - Мудрий — хто знає потрібне, а не багато-дечого.
Есхіл. - Мудрий соромиться своїх недоліків, але не соромиться виправити їх.
Конфуцій - Мудрих та здібних людей треба висовувати на посади незалежно від їх положення, а лінивих і бездарних людей негайно звільняти з посад;
головних злодіїв треба карати, не чекаючи на їх перевиховання;
звичайних середніх людей треба виховувати, не чекаючи, поки до них доведеться застосовувати міру покарання.
Сюнь-Цзи. - Мужнiм є той, хто вмiє бути добрим i в горi.
Марцiал.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Живи своїм розумом, але звіряйся з чужим.
- Життя так вчить, що на тілі синці лишаються.
- За битого двох небитих дають, та й то не беруть.
- Заднім розумом кожний розумний.
- Аби болото, а жаби будуть.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Коня кують, а жаба ногу підставляє.
- Крутиться, як білка в колесі.
- На те щука в морі, щоб карась не дрімав.
- Не страши кота салом.
- Одна ластівка весни не робить.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Газета — бестселер одного дня.
Валерій ЯНЦ - Газета — додаток до реклами.
Аркадій ДАВИДОВИЧ - Газета — кращий друг оселедця.
Володимир КОЛЕЧИЦЬКИЙ - Газета — перша чернетка історії.
Пилип Грем - Газета — портативна ширма, за якою чоловік, що сидить у трамваї, ховається від жінки, що стоїть поруч.
Леонард Луїс Левінсон
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Старий баран нових воріт не визнає.
Юрій РИБНИКОВ - На ситий шлунок і вовк буває добрим, а на голодний — і вівця вовком виє.
Юрій РИБНИКОВ - Пригрів на грудях змію, тепер доводиться годувати зміїний виводок.
Юрій РИБНИКОВ - Знесла курочка яєчко: поки потрапило в магазин, ста¬ло золотим.
Юрій РИБНИКОВ - Здоров’я зайця псують стресові ситуації.
Юрій РИБНИКОВ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Холодна тиша. Місяцю надламаний,
Зо мною будь і освяти печаль мою.
Вона, як сніг на вітах, умирилася,
Вона, як сніг на вітах, і осиплеться.
Володимир СВІДЗИНСЬКИЙ
"Холодна тиша", 1932 - Листя пада, мов золото,
Крок дзвенить насторожено...
Я надвоє розколотий,
Я стократ розтривожений.
Михайло СИТНИК
"Осінь", 1946 - Світ заговорив про покинутість людини, про тривогу, як її основне почування, про тривогу, як про праматерію душі.
Микола Шлемкевич
"Загублена українська людина", 1954 - У безкрай, далечінь-дорогу
надломлено я закричу
про самоту і про тривогу,
про дні, яких я не лічу,
про дивовижну німоту
без слів та звуків,
про нечулу
німу, глуху, пусту, пусту —
що серце далечі жахнулось.
Оксана Лятуринська
"У безкрай, далечінь-дорогу...", 1955 - Як списаний папір сумного дня,
Упала ніч, мов кропля атраменту,
І ти ідеш у темінь навмання,
Розбитий і знівечений дощенту.
Михайло СИТНИК
"Ніч", 1956
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
- Розквітають в парку липи – це є привід, щоб попити.
- Давайте вип'ємо горілки за покоління, яке обирає "Пепсі"!
Тому що нам більше дістанеться!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
