Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Справжній друг пізнається в біді.
Езоп. - Справжній спосіб помститися ворогові — не бути схожим на нього.
Марк Аврелій. - Спробуй, можливо, тобі вдасться прожити, як людині, яка задоволена своєю долею, яка збагатила внутрішній світ любов'ю і добрими справами.
Марк Аврелій - Страх є очікування зла.
Зенон - Суміш істини з вигадкою має на меті підступність, а підступність призводить до смути.
Гуань-Цзи.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Попереду невода рибу не ловлять.
- Порадься з людом — не ходитимеш блудом.
- Посади синицю й на пшеницю — все одно синиця буде.
- Постав у затінку, то видається за дівку.
- Потрібний, як на лазні гудок.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Дівчина, як яблуко наливчате у спасівку.
- Дітей годувати, як складати.
- Діти маленькі, мов пташенята.
- Діти, мов соколята.
- Діти, як квіти: поливай, то ростимуть.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Літав на крилах кохання, поки вони не згоріли на домашньому вогнищі.
Юрій Рибников - Можливо, кохання й, справді, хвороба, але, на жаль, не заразна.
Жарко Петан - Не любити жінок –злочин. Любити –покарання.
NN - Справжнє кохання схоже на привид: усі про нього говорять, але мало хто його бачив.
Франсуа де Ларошфуко - У коханні головне – несподівано з?явитися й вчасно зникнути.
Теодор Драйзер
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Не стільки того гонорару, як гонору.
Віктор ІГНАТЕНКО - Несподіване відімкнення електроенергії сприяє жвавому спілкуванню в комп’ютерних відділах.
Сергій СКОРОБАГАТЬКО - Ніколи не пробачу Ноєві, що він прийняв на борт пару комарів.
Сергій СКОРОБАГАТЬКО - Ніколи раніше шляхові знаки не були так тісно пов’язані з грошовими.
Сергій СКОРОБАГАТЬКО - Нічого від Різдва Христового і не змінилося: спочатку когось розпинають, а потім уже, до кінця світу, на нього моляться.
Олексій ДОМНИЦЬКИЙ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Раби, подножки, грязь Москви,
Варшавське сміття — ваші пани,
Ясновельможнії гетьмани.
Чого ж ви чванитеся, ви!
Сини сердешної Украйни!
Що добре ходите в ярмі,
Ще лучше, як батьки ходили.
Тарас Шевченко
"І мертвим, і живим...", 1845 - Схаменіться! будьте люди,
Бо лихо вам буде.
Розкуються незабаром
Заковані люде,
Настане суд, заговорять
І Дніпро, і гори!
- На тій Україні,
На тій самій, що з тобою
Ляха задавила!
Байстрюки Єкатерини
Сараною сіли.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Стоїть в селі Суботові...", 1845 - У нас же й світа, як на те -
Одна Сибір неісходима,
А тюрм! а люду!.. Що й лічить!
Од молдованина до фінна
На всіх язиках все мовчить,
Бо благоденствує!
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Кавказ", 1845 - Ой пожали б, якби були
Одностайне стали
Та з фастовським полковником
Гетьмана єднали.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Іржавець", 1847
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись,
Дівчина може розлюбити,
Та кинути пити?...
– Не може бути!
– То ж вип’ємо, друзi!
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
