Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Будь ласка, вiдчуй, що розумним i добрим серцям набагато милiший i шанованiший природний i чесний швець, нiж безприродний статський радник.
Григорій СКОВОРОДА - Так як в органi одне повiтря через рiзнi трубки рiзнi голоси витворює, отак у людському тiлi один розум по– iзному діє, розкладаючись на рiзнi складники.
Григорій СКОВОРОДА - Схильнiсть до дружби нi куплею, нi проханням, нi насиллям не досягається...
Григорій СКОВОРОДА - Дружать тiльки з тими, до кого вiдчувають особливе духовне ваблення.
Григорій СКОВОРОДА - Коли вовк грає на свирiль, ведмiдь танцює, а лошак носить поноску, годi не смiятися. Кожна нешкiдлива невiдповiднiсть смiшить. А коли вже вовк став пастухом, ведмiдь ченцем, а лошак радником – це не жарт, а бiда. О коли б ми пiзнали, як це суспiльству шкiдливо.
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Добрався, як кіт до сала!
- Живемо — часом з квасом, а порою з водою.
- Загордилась свиня, що об панський тин чухалась.
- Задер носа — й кочергою не дістанеш!
- Закохався, як чорт в суху вербу.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Ясний, як зіронька.
- Ясний, як місяць.
- Ясний, як сонечко.
- Ясний, як сонце, білий, як глина, червоний, як рак.
- Ясно, як о дванадцятій годині ночі.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Небезпечній волі віддаю перевагу перед спокійним рабством.
Т. Джефферсон - Невдача – не є злочином; злочинним є ставити перед собою цiлi нижче своїх можливостей.
Лоуелл - Невелике лихо – прислужити невдячному, але велике нещастя – отримати послугу від негідника.
Франсуа де ЛЯРОШФУКО - Невідомості протистоїть не наша необізнаність, а наші помилки.
Г. Башляр - Недарма я народився в імперії, яка знала, що приречена.
Е. Чоран
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Колись у нас були окремі недоліки, тепер вони, схоже, об'єдналися.
Микола ЛЕВИЦЬКИЙ - Життя дорожчає, людина – дешевшає.
Юрій РИБНИКОВ - Низьку зарплату не компенсує вища освіта.
Юрій РИБНИКОВ - Пуста людина пишається повним гаманцем.
Юрій РИБНИКОВ - Чи не тому підвищують ціни, що можновладцям не вистачає грошей на банкети?
Юрій РИБНИКОВ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Та вірую, що хрест мій не безплодний,
Що хрест отой — бездольний люд спасе, Запинить певно стогін всенародний, Вітчизні щастя принесе! Павло ГРАБОВСЬКИЙ "Сучасникові", 1894 - І все-таки до тебе думка лине,
Мій занапащений, нещасний краю, Як я тебе згадаю, У грудях серце з туги, з жалю гине. Леся УКРАЇНКА "І все-таки до тебе думка лине...", 1895 - О краю мій, найкращий між краями,
Зруйнований та знищений катами! Павло ГРАБОВСЬКИЙ "Тебе... тебе забути нам?", 1895 - Ми навіть власної не маєм хати,
Усе одкрите в нас тюремним ключарам: Не нам, обідраним невільникам, казати Речення гордеє: "Мій дом — мій храм!" Леся УКРАЇНКА "Товаришці на спомин", 1896 - Хто кохає край свій рідний
Для високої ідеї; Я ж кохаю не для неї, А для того, що він бідний. Микола ВОРОНИЙ "Паралелі", 1896
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
- Розквітають в парку липи – це є привід, щоб попити.
- Давайте вип'ємо горілки за покоління, яке обирає "Пепсі"!
Тому що нам більше дістанеться!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|