Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Немає в світі нічого відважнішого дурості.
Менандр - Немає людяності без подолання підлості, немає підлості без подолання людяності.
Іскандер - Немає нікого без вад. Той з нас найкращий, хто їх має найменше.
Горацій - Немає нічого гіршого, ніж блукати в чужих краях.
Гомер. - Немає нічого дурнішого за дурний сміх.
Катулл.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Еге! як би то так!
- Якби так малось, як мається, так що б то було!
- Ба! коли б то сліпий очі мав!
— Якби сліпий очі мав, то він би усе знав. - Чого б сліпачище хтів, як би пліт бачив!
— Не потребував би поводиря сліп, як би бачив світ. — Чи плакав би сліпий, якби стежку бачив. — Чого сліпий плаче? бо стежки не баче! - Якби все те діялось, що кажеться, то чого б і хотіти.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Зітхає, як ковальський міх.
- Зітхнув тяжко та важко, як ковальський міх.
- З'їв, як за себе кинув.
- Злазяться, як мухи після морозу.
- Злетів у небо, як сокіл.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Жінки ніколи не вечеряють самі. Якщо вони вечеряють самі, це не вечеря.
Генрі Джеймс - Жінки п’ють улесливу неправду одним ковтком, а гірку правду краплями.
Дені Дідро - Жінки перевершують чоловіків в усьому, навіть у рівності.
Євген КАЩЕЄВ - Жінки подібні людям і живуть біля людей.
Іван Бунін - Жінки позбавляють волі лише тих, хто не знає, що з нею робити.
Хелена Жмиєвська
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Ситі: "Голодні нас не розуміють".
Микола ЛЕВИЦЬКИЙ - Людський вік короткий? А з кількості зроблених дурниць цього не скажеш.
Микола ЛЕВИЦЬКИЙ - Хто крилам заздрить, хто — кігтям.
Микола ПОЛОТАЙ - Не кожен хазяїн гідний собачої відданості.
Микола ПОЛОТАЙ - Мул, що везе муллу, не зобов’язаний вислуховувати проповіді.
Микола ПОЛОТАЙ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Не забудь, не забудь
Юних днів, днів весни, Путь життя, темну путь Проясняють вони. Іван ФРАНКО "Не забудь, не забудь...", 1882 - Висне небо синє,
Синє, та не те! Світе, та не гріє Сонце золоте. Яків ЩОГОЛІВ "Осінь",1883 - Я нам'ятую вечір темний
Тепер далекої весни, Зелений берег, ліс таємний, Смоляні пахощі сосни. Яків ЩОГОЛІВ "Пляц", 1883 - Вечоріє і темніє,
По землі лягає мла, І не зійде срібний місяць: Хмара небо затягла. Яків ЩОГОЛІВ "Вечір", 1887 - Гей, ти, степ широколаний,
Мій килиме сріблотканий! Розпростерся ти широко, Що не скине й орле око Твоє займище безкрає! Іван МАНЖУРА "Степ", 1890
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись, Дівчина може розлюбити, Та кинути пити?... – Не може бути! – То ж вип’ємо, друзi! - Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися! - Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|