Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Дружба задовольняється можливим, не вимагаючи належного.
ПЛАТОН - Дружба кінчається там, де починається недовіра.
СЕНЕКА - Дружина — сімейний тиран. Подружнє ложе — вічний театр безперервних чвар, там не знають сну. А коли дружина з особливою ретельністю мучить чоловіка? Коли їй потрібно сховати зраду або обдурити його.
ЮВЕНАЛ - Думати, що безсилий ворог не може шкодити — це думати, що іскра не може зробити пожежу.
Сааді - Дурень — свого серця раб, розумний — його господар.
Мейдані
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Ні приступу!
— Без ломаки до нього і не приступай.
— Без друка не приступай!
— До нього не приступай без дрючка.
- Не заступай сонця (не перебаранчай величатись).
- Побратались свиня з пастухом (як хто дме губу, щоб до значніших).
- Куди кінь з копитом, туди жаба з хвостом.
- Коваль коня кує, а жаба й собі ногу дає.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Добрий, як перець.
- Добрий, як собака.
- Довга рука, як у попа.
- Довга, як миля козацька.
- Довгий, як жердка.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Можливо, я геній. Але таланту я не маю.
Френсис Коппола. - Можливостей завжди більше, ніж здібностей.
Е. Маккензі. - Можна весь час дурити декого, можна деякий час дурити всіх, але не можна весь час дурити всіх. Авраам Лінкольн.
- Можна говорити дурниці, але не таким урочистим тоном.
Юліан Тувім. - Можна досягти досконалості в здійсненні однієї й тієї самої помилки.
Александр Кумор.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Наші урядовці мають достатньо прав, аби не виконувати свої прямі обов’язки.
Зіновій ГАРТ - Не варто дружині задавати дурні запитання, бо тоді й чоловік розумнішає... у власній брехні.
Роман КРИКУН - Не варто намотувати на вус те, що нам щодня вішають на вуха.
Роман КРИКУН - Не викидайте гроші на вітер — природа хабарів не бере.
Степан АБРАМ’ЮК - Не впізнати пана по халявах, коли він уже в білих капцях.
Флоріан БОДНАР
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Іде по європах мара Достоєвського
І шкрябає пальцем в двоїсті серця.
Микола БАЖАН
"Смерть Гамлета", 1932 - Не той тепер Миргород,
Хорол-річка не та.
Павло ТИЧИНА
"Пісня трактористки", 1933 - І коли я чую обвинувачення за "Україну в огні" в націоналізмі, як же гірко, як тоскно робиться на душі. Боже мій, доки ти будеш боятися мене. Адже я майже смертельно хворий, у мене поламано всі сустави, з мене давно вже витекла трохи не вся кров.
Олександр ДОВЖЕНКО
"Щоденник", 1943 - Світе мій, чому любов до свого народу є націоналізм? В чім його злочин? Які нелюди придумали отсе-от знущання над життям людським?
Олександр ДОВЖЕНКО
"Щоденник", 1944 - Нехай мої часи були лихі,
та не були вони такі ще підлі,
такі до скарг і до благань глухі,
і тих пісень, які вже всім набридли,
від нас не вимагали владарі,
не їздили на людях, як на бидлі.
Юрій Клен
"Попіл імперій", 1946
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
