Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Вогонь, жінка і море — три лихоліття.
Езоп - Не сотвори зла, і не прийде до тебе зло.
(Пр. II, 27) - Тож не скажемо, що цей єством благий, а он той – злий, бо хто єством благий, той ніколи злим не може бути. А коли єством злий, то ніколи благим бути не може.
Златоуст - Припинення зла – початок доброчесності.
Ниський - Усяка творима благостиня сенс має, коли постійно твориться, а не коли вже створена є.
Ниський
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Хоч гірше, аби інше
- Хоч гірше, аби інше.
- Хоч гірше, аби інше.
- Хоч гол, так прав.
- Хоч голий, зате в поясі.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Пропав, як собака в ярмарку.
- Пропав, як у воду впав.
- Пропадеш, як булька на воді.
- Пропадеш, як гнила колода.
- Пропало, як з воза впало.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- В дружбі немає ні боржників, ні доброчинців.
Роллан - В дружбі немає ніяких розрахунків, крім неї самої.
Мішель Монтень - В самотності кожен бачить в собі те, що він є насправді.
Артур Шопенґауер - Важлива не усамітненість місця, а незалежність духу. Поети, що жили в містах, все одно залишались пустельниками.
Емерсон - Вдвічі важче знести образи з боку тих людей, від яких ми найменше їх очікували.
Езоп
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- У діда й баби найщасливіший день, коли приносять пенсію, в онуків — також.
Василь ТИТЕЧКО - У кожної пори життя свої мрії.
Василь МОМОТЮК - У нас усе робиться або заднім числом, або заднім місцем, через те й пасемо задніх.
Віктор ІГНАТЕНКО - У наших можновладців у школі були проблеми з географією, бо курс на Європу у них чомусь пролягає через Росію.
Василь ТИТЕЧКО - У нього ума, як у горобця сили.
Леонід БАННІК
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Якщо ти дійсно служиш правді, а не злу, —
Чому ж у щирості вбачаєш крамолу?
Василь СИМОНЕНКО
"Пильному", 1962 - Як не крути,
на одне виходить,
слід би катюгам давно зазубрить:
можна прострелити мозок,
що думку народить,
думки ж не вбить!
Василь СИМОНЕНКО
"Як не крути...", 1964 - Бо ти на землі — людина,
І хочеш того чи ні —
Усмішка твоя — єдина,
Мука твоя — єдина,
Очі твої — одні.
Василь СИМОНЕНКО
"Ти знаєш, що ти — людина?", 1964 - Хто сказав, що все уже відкрито?
Нащо ж ми народжені тоді?
Як нам помістити у корито
Наші сподівання молоді?
Василь СИМОНЕНКО
"Гей, нові Колумби й Магеллани...", 1964 - Навіщо я? Куди моя дорога?
І чи моя тривога проросла
Од сивої печалі Козерога
В глевке болото рідного села?
Іван ДРАЧ
"Ніж у сонці", 1964
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись,
Дівчина може розлюбити,
Та кинути пити?...
– Не може бути!
– То ж вип’ємо, друзi!
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
