Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Задля кого жити хочеш, задля них і загинути не бійся.
Святий Василь - Він побачив ворота Коринфу міцно зачиненими, сказав: "Чи жінки тут мешкають?"
Сократ - Могутність істинна – розум досконалий. Сила з розумом велику користь приносять тим, хто має їх. Без розуму ж тільки шкодить.
Сократ - Лакон, немічний тілом, на бойовище йшов. Спитали його:"Куди йдеш?" Відповів він: "За Батьківщину хочу вмерти".
- Міцніший той, хто бажання перемагає, а не ратників. Лише той лютий та хоробрий, хто себе подолає.
Аристотель
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Заставили чоловіка моркву стругати.
- Є і в тебе кибіть — на печі сидить!
- Кому кибіть — на печі сидіть, а кому не кибіть, то і з печі летіть.
— Як кому кибіть на печі сидіть, а як кому кибіть під піччю.
- Як тяма є.
- Чого бим ся брав до того, коли не тямлю.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Старий, як собака.
- Старий, як чорт.
- Старого вчить, як мертвого лічить.
- Старого парубка женити, як старе м'ясо варити.
- Старому і хворому горе завжди, як малому.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Не так складно померти за друга, як знайти друга, вартого того, щоб за нього померти.
Едвард Джордж Булвер-Ліптон - Невірність прощають, але не забувають.
Лафайєт - Немає людини більш самотньої, ніж та, що пережила кохану.
Хемінгуей - Низький душею той, хто соромиться своєї дружби з людьми, чиї недоліки стали всім відомі.
Вовенарг - Ніде я не почуваю себе так самотньо, як в натовпі, охопленому бурхливою веселістю а чи бурхливим горем.
Моем
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- У простоті — вся складність.
Олександр ПЕРЛЮК - У раю тобі будь-хто буде любий.
Олександр ПЕРЛЮК - У тих, хто гребе гроші лопатою, мозолів не буває.
Олександр ПЕРЛЮК - У тому, що ти не ідіот, найчастіше доводиться переконувати саме ідіотів.
Олександр ПЕРЛЮК - Уже й горілка скінчилась, а ми все п'ємо!
Олександр ПЕРЛЮК
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Ой якби мене отцівська, материна молитва
Од смерті вборонила,
На Чорному морі не втопила,
Як буду я до отця, до матері,
До роду прибувати,
І буду отця та й матір
Штити, шанувати й поважати.
"Дума про Олексія Поповича" - Вовки-сіроманці, орли-чорнокрильці,
Гості мої милі!
Хоть мало-немного обождіте,
Поки козацька душа з тілом розлучиться.
Тоді будете мені з лоба чорні очі висмикати,
Біле тіло коло жовтої кості оббирати.
І комишами вкривати.
"Втеча трьох братів із города Азова" (дума) - Та відкіля ж вас, мій таточку, виглядать,
Та відкіля вас і визирать?
Чи вас з поля, чи вас з моря,
Чи з високої гори,
Чи з чужої чужини?
Голосіння - Мамко моя, зозулько моя!
Нащо-сте свої очі зажмурили,
Що-сте свої ніжки зложили,
Нащо-сте свої ручки навхрест склали?
Голосіння - Катеринко моя срібненька,
Катеринко моя одненька!
Ти вже мені ватерку не накладеш,
Ти вже мені водиці не внесеш,
Ти вже мені дровець не принесеш,
Їсточки не приставиш...
Голосіння
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
