Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Великі обіцянки зменшують довіру.
К. Флакк. - Вести ненавчених людей на війну – означає їх занапастити.
Конфуцій - Винний боїться закону, невинний — долі.
Публій Сір. - Вільним я вважаю того, хто ні на що не надіється і нічого не боїться.
Демонакт - Він — раб! Але, можливо, душею він вільний. Він — раб! Покажи мені, хто не раб. Один в рабстві — у хтивості, другий — у скупості, третій — у честолюбства і всі — у страху.
Сенека
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- На тобі, куций, кашки, щоб і ти знав Великдень.
- Наша Катря то шиє, то поре, тільки ниткам горе.
- Наша хата з холодом не спориться: як надворі тепло, то й у нас тепло, а як холодно, то й у нас так.
- Наша хата скраю — я нічого не знаю.
- Нашвидкуруч робити — чортам годити.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Чуткий, як качка.
- Шануй учителя, як родителя.
- Шаровари, мов Чорне море.
- Шастає, мов миша у пастці.
- Швидка робота, як нагла смерть.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Де закінчується зміст, там одразу ж починається міф.
Ролан Барт. - Де мало слів, там вагу вони мають.
Вільям Шекспір. - Де нема фактів, там панує почуття.
Освальд Шпенглер. - Де шаблон, там помилок нема, де творчість,там щохвилини можлива помилка. Через численні помилки та хиби й формується майстер.
Вікентій Вересаєв. - Дев'ятеро з кожних десяти людей, які поміняли свою думку, помилилися й удруге також.
Е. Маккензі.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Якщо дружина знає про зраду чоловіка й мовчить, отже, він іще не відчув, що в нього виросли роги.
Василь КУРОВСЬКИЙ - Якщо дружина розбила чашку — це на щастя, якщо чоловік — руки не з того місця ростуть.
Роман КРИКУН - Якщо життя не змінюється на краще, то незабаром воно зміниться на гірше.
Сергій СКОРОБАГАТЬКО - Якщо заборонено — значить, хтось цим уже займається.
Сергій СКОРОБАГАТЬКО - Якщо Іван киває на Петра, то що робити Миколі?
Василь МОМОТЮК
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Єсть ще і такі паничі, що соромились свою благородну фамілію (Кирпанучкошиєнков) і надруковать в мужицькій книжці.
Далебі, правда!
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Гайдамаки" ("Панове субскрибенти!"), 1841 - Може, верну знову
Мою правду безталанну,
Моє тихе слово.
Може, викую я з його
До старого плуга
Новий леміш і чересло.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Чигирине, Чигирине...", 1844 - Тілько я, мов окаянний,
І день і ніч плачу
На розпуттях велелюдних,
І ніхто не бачить,
І не бачить, і не знає —
Оглухли, не чують;
Кайданами міняються,
Правдою торгують.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"І мертвим, і живим...", 1845 - А на москалів не вважайте, нехай вони собі пишуть по-своєму, а ми по-своєму. У їх народ і слово, і у нас народ і слово. А чиє краще, нехай судять люди.
- Щоб знать людей, то треба пожить з ними. А щоб їх списувать, то треба самому стать чоловіком, а не марнотрателем чорнила і паперу.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Передмова до нездійсненого видання "Кобзаря"", 1847
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
