Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Даремне навчання без думки, небезпечна думка без навчання.
КОНФУЦІЙ - Дві речі роблять людину богоподібною: життя для блага суспільства і правдивість.
ПІФАГОР - Де виявлявся неспроможним розум, там часто допомагав час.
СЕНЕКА - Де єднання, там і перемога.
Публій Сір - Де ми будемо після кончини? Там же, де спочивають не народжені.
Сенека Старший
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Розумний, по коліна в Біблії.
- Всі пости і свята, на пальцях викладає.
- На вус мотає.
— Слухає та на вус мотає. - За умом гониться.
- Повернув головою (гаразд подумав, і надумав).
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Біжить, як німий в суд.
- Біжить, як окропом ошпарений.
- Біжить, як тінь.
- Біжить, як швець з чобітьми на базар.
- Біжить, як швець з чобітьми на місто.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Кріт вимагає сліпого поклоніння.
Віктор КОНЯХІН - Не місто, а квітник: всюди розквітла злочинність!
Віктор КОНЯХІН - Зараз буду помилятися! Потрібен спонсор!
Віктор КОНЯХІН - Остання гонорарна відомість - це епітафія.
Віктор КОНЯХІН - Високонедоплачений письменник.
Віктор КОНЯХІН
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Пани — на трьох одні штани, та й ті з гуманітарки.
Володимир КУЧЕРУК - Парадокс: вживають слабші, а виживають сильніші.
Флоріан БОДНАР - Партія однодумців: один думає, решта підтакує.
Сергій КОЛОМІЄЦЬ - Перетягувати на себе ковдру може лише той, чиї руки не зайняті затягуванням паска.
Флоріан БОДНАР - Першоквітневий указ: кожному українцю — Межигір’я!
Сергій КОЛОМІЄЦЬ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Чи довго ще, о Господи, чи довго
ми будемо блукати і шукати рідного краю на своїй землі? Леся УКРАЇНКА "І ти колись боролась, мов Ізраїль...",1904 - Розкішний край мій у ярмі,
Мій люд — невольники німі, На їх устах — печать. Микола ВОРОНИЙ "Соловейко", 1904 - Ти мій рід, ти дитина моя,
Ти вся честь моя й слава, В тобі дух мій, будуще моє, І краса, і держава! Іван ФРАНКО "Мойсей", 1905 - Та прийде час, і ти огнистим видом
Засяєш у народів вольних колі, Труснеш Кавказ, впережешся Бескидом, Покотиш Чорним морем гомін волі І глянеш, як хазяїн домовитий, По своїй хаті і по своїм полі. Іван ФРАНКО "Мойсей",1905 - О Ізраїлю! Якби ти знав,
Чого в серці тім повно! Якби знав, як люблю я тебе! Як люблю невимовно. Іван ФРАНКО "Мойсей", 1905
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись, Дівчина може розлюбити, Та кинути пити?... – Не може бути! – То ж вип’ємо, друзi! - Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися! - Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|