Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Перемагати в боях й простодушним не раз доводиться, розумом й мудрістю ж здолати лише ті можуть, хто добре думати здатні.
Аристід - Поради інше є не що як брак розуму. Бо не відаючи, що робити маємо, а чого не маємо, потребуєм поради.
Аристотель - Рівними перед очима моїми, царю, здаються, й ті, хто добре мислить, й ті, хто промовця, що добре говорить, здатен вислухати.
Геродот - Рече Господь: "Кожний, хто дивиться на жінку з пожадливістю, той вже вчинив перелюб з нею у серці своїм".
Євангеліє - Якщо серце моє звабилось жінкою одруженою і сиджу я під дверима її, то хай і моя дружина жаданою іншому буде.
Йов
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Не буде Галя, то буде друга краля.
- Сказала б словечко, та вовк недалечко.
- Не бійся ведмедя, а бійся блохи.
- Оце так пішли туди, не знаючи куди, щоб скупитися там, не маючи тям!
- Не зівай, Килино, коли на ярмарок «прибило».
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Гарна, як квітка у лузі.
- Гарна, як квітка у полі.
- Гарна, як лялька.
- Гарна, як сонце.
- Гарна, як телиця, а розумна, як ягниця.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Пам’ятайте, демократія не триває вічно. Незабаром вона зношується, видихається і знищує себе. Не було ще демократії, яка не покінчила б сама з собою.
Джон Квінсі Адамс - Партії викривають одна одну, і дуже досягають успіху в цьому, тому що судять одна про іншу по собі.
Буаст - Перше правило політика: ніколи не вір нічому, поки не надійде офіційне спростування.
Джонатан Лінн і Ентоні Джей - Поганий той революціонер, який у момент гострої боротьби зупиняється перед непорушністю закону.
В. І. Ленін - Поклоніння героям найбільш розвинене там, де найменш розвинене повагу до людської свободи.
Герберт Спенсер
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Світ зігрівається спаленими мостами.
Андрій КОВАЛЬ - Світ ловив мене, але не піймав.
Григорій СКОВОРОДА - Світ тісний не в тому розумінні, що легко зустрітися, а в тому – що легко зіткнутися.
Микола ЛЕВИЦЬКИЙ - Світла голова. Чому ж тоді такі думки чорні?
Андрій КОЦЮБИНСЬКИЙ - Світло в кінці тунелю свідчить: аж тут нам кінець.
Флоріан БОДНАР
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- І там степи, і тут степи,
Та тут не такії,
Руді, руді, аж червоні,
А там голубії,
Зеленії, мережані
Нивами, ланами,
Високими могилами,
Темними лугами.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"А. О. Козачковському", 1847 - Гори мої високії,
Не так і високі,
Як хороші, хорошії,
Блакитні здалека.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Сон"("Гори мої високії..."), 1847 - І небо невмите, і заспані хвилі;
І понад берегом геть-геть
Неначе п'яний очерет
Без вітру гнеться.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"І небо невмите, і заспані хвилі...", 1848 - За сонцем хмаронька пливе,
Червоні поли розстилає
І сонце спатоньки зове
У синє море: покриває
Рожевою пеленою,
Мов мати дитину.
Очам любо.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"За сонцем хмаронька пливе...", 1849 - Верховино, світку ти наші
Гей, як у тебе та мило!
Як ігри вод, плине тут час,
Свобідно, шумно, весело.
Микола Устиянович
Верховинець", 1889
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
