Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Хто прaцював на мамону, на Бога працювати не може.
Дмитро ТУПТАЛО,
«Четьї Міней» - Хто правду говорить, ненавидять того.
Дмитро ТУПТАЛО,
«Четьї Міней» - Хто пристрастю багатьох багатств утяжений, не зможе ввійти у царство Боже.
Дмитро ТУПТАЛО,
«Четьї Міней» - Чесне є не те, що давнє, а те, що добре й корисне.
Дмитро ТУПТАЛО,
«Четьї Міней» - Яка милостиня таке і воздаяння.
Дмитро ТУПТАЛО,
«Четьї Міней»
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Вечір думає, ранок знає.
- Вечір покаже, який удався день.
- Вже б давно замерз, якби не вмів дрижати.
- Вже вкотре він ступав на граблі, коли долав кар’єрні щаблі.
- Вже стільки партій у державі, що не збагнеш — де ліві й праві.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Пройшли года, як вода.
- Пройшли літа із світу, як листя із дерева.
- Пройшли мої літа, як вітри круг світу.
- Пройшов вік, як батогом ляснув.
- Пропав, як з мосту впав.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Пам'ятайте: не все банальне погане, а багато що з банального істинне.
Олексій Лосєв. - Пам'ять — королева фальсифікацій.
Андрій Коваль. - Парадокс — логічне висловлювання про абсурдну дійсність.
Генрик Ягодзинський. - Парадокс — це два кінці однієї істини.
Владислав Гжегорчик. - Парадокс — це істина, поставлена на голову, щоб на неї звернули увагу.
Ґільберт Честертон.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Жінки легко добиваються рівності, особливо при укладанні шпал.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Жінки не прощають чоловікам помилок, відразу ж виходять за них заміж.
Василь МОМОТЮК - Жіночі ноги не старіють, старіють лише наші погляди на них.
Флоріан БОДНАР - Журнали — для тих, хто любить руками. А газети для кого?
NN. - З гласнiстю одна неяснiсть: коли команда буде їй погаснуть.
Ростислав ДОЦЕНКО
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Досвітні огні, переможні, урочі,
Прорізали темряву ночі,
Ще сонячні промені сплять, —
досвітні огні вже горять.
То світять їх люди робочі.
Леся УКРАЇНКА
"Досвітні огні", 1892 - Який я декадент? Я син народа,
Що вгору йде, хоч був запертий в льох.
Мій поклик: праця, щастя і свобода,
Я є мужик, пролог, не епілог.
Іван ФРАНКО
"Декадент", 1896 - О, не один нащадок Прометея
Блискучу іскру з неба здобував,
І безліч рук до неї простягалось,
Мов до зорі, що вказує дорогу.
Леся УКРАЇНКА
"Fiat nox!", 1896 - Щастя хочеш ти зазнати?
Щастя дурно не дається:
Тільки той його придбає,
Хто за його в бої б'ється.
Борис ГРІНЧЕНКО
"Зернятка", 1898 - Ні! Я жива! Я буду вічно жити!
Я в серці маю те, що не вмирає.
Леся УКРАЇНКА
"Лісова пісня", 1911
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Щоб хотілось і моглося, було де і було з ким!
- Давайте вип’ємо за наших ворогів. За те, щоб у них все було: і автомашина, і гараж, і гарна хата, і дача.
І щоб у них скрiзь стояли телефони.
І щоб по тих телефонах вони завжди набирали 01, 02, 03, 04!
- Вип’ємо за те, аби нашим ворогам пір’я в горлі виросло!
- Вип’ємо за наших ворогів, аби їм пір’я на язиках повиростало!
- Якось у лютий мороз замерз маленький горобчик і впав на землю. Проходила мимо корова, задерла хвоста і на горобчика упав теплий «корж». Пiд ним горобчик вiдiгрiвся, ожив, висунув голівку і з радостi защебетав. Пробігала мимо кішка, схопила горобчика і з’їла...
Так вип’ємо і запам’ятаємо: не кожен той ворог, що тебе обiс...ав; не кожен той друг, що тебе з г... витягнув, а якщо же попав у г...но, то сиди й не цвiрiнькай!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
