Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- В княжих крамолах віки вкоротилися людям.
"Слово о полку Ігоревім" - З розбрату і постало насилля.
"Слово о полку Ігоревім" - Ні хитрому, ні спритному, ні чаклунові спритному суду Божого не минути.
"Слово о полку Ігоревім" - Хоч тяжко голові бути без пліч, але й тілу без голови.
"Слово о полку Ігоревім" - У кого ризи світлі, в того і мова чесна.
"СЛОВО" Данила ЗАТОЧНИКА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Взяв Марію — цілий вік дурію.
- Взяли за манеру співати під фанеру.
- Вибирай дружину не в хороводі, а на городі.
- Вибрала молодого — не поглядай на другого.
- Вискочив, як заєць із капусти.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Тупий, як пень.
- Тупий, як серп іржавий.
- Тупий, як сибірський валянок.
- Тягне, як швець шкіру, щоб більша була.
- Тягучий, як гума.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Жінки, говорячи абстрактно, мають рівні з нами права, але в їхніх інтересах не користуватися цими правами.
Шарль ТАЛЕЙРАН - Жінки, що домагаються рівності з чоловіками, недостатньо честолюбні.
Тімоті Лірі - Мене називають феміністкою всякий раз, коли я говорю що-небудь таке, що не відповідає ролі домашньої постілки або повії.
Дейм Ребекка Уест - Незалежна жінка — це жінка, що не знайшла нікого, хто хотів би залежати від неї.
Свіш Гітрі - Нинішнім жінкам не складно поводитися по-чоловічому; але їм дуже рідко вдається поводитися по-джентльменськи.
Комптон Макензі
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Зараз усе купується — не за зарплату, звичайно.
Олександр ПЕРЛЮК - Заслужив кохання жінки — сам винен!
Олександр ПЕРЛЮК - Зверху здається, що виплата зарплат і пенсій — даремна витрата грошей.
Олександр ПЕРЛЮК - Звичайно, дурня за язик не тягнуть, йому просто підсовують мікрофон.
Олександр ПЕРЛЮК - Звичайно, жінка терпить чоловіка лише через велике кохання до нього.
Олександр ПЕРЛЮК
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- До мене, як горожанина,
Ставляй вимоги — я людина. А як поет — без перепони Я стежу творчості закони. Микола ВОРОНИЙ "Іванові Франкові", 1902 - Мрії розвіяні і недомріяні,
Радості бачені в сні, Квіти столочені, сльози розкочені Я переллю у пісні. Богдан ЛЕПКИЙ "Мій спів", 1902 - Поете, тям, на шляху життьовому
Тобі перлини-щастя не знайти, Ні захисту від бурі, злив і грому. Іван ФРАНКО "Поете, тям, на шляху життьовому...", 1904 - Не слів мені, а стріл крилатих, вогняних!
Я хочу вам про рідний край казать... Олександр ОЛЕСЬ "Не слів мені, а стріл крилатих, вогняних!", 1906 - О слово рідне! Орле скутий!
Чужинцям кинуте на сміх! Олександр ОЛЕСЬ "О слово рідне! Орле скутий!", 1907
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись, Дівчина може розлюбити, Та кинути пити?... – Не може бути! – То ж вип’ємо, друзi! - Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися! - Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|