Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Не швидко вершиться суд над поганими справами; від цього і не страшиться серце синів людських чинити зло.
Біблія. - Невідома біда завжди навіює більше страху.
Публілій Сір - Нема надії — значить є надія.
апостол Павло. - Немає більшого нещастя, ніж незнання границь своїх бажань.
Шан Цзюнь Шу. - Немає в світі нічого відважнішого дурості.
Менандр
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Хто де робить, там і руки миє.
- Хто до кого, а Іван до Марусі в гості.
- Хто довго прощається, той не хоче йти.
- Хто з нашої криниці напився водиці, то тут і оселився.
- Хто за все береться, тому нічого не вдається.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Обідрався, як пеньок осмалений.
- Обідраний, як старець.
- Облесливий, як собака.
- Облизнувся, як після маківки.
- Обложився дітьми, як дід онучами.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Телебачення — це щасливий шлюб прямого ефіру і такої ж кишки.
Володимир Колечицький - Телебачення — чудова штука; воно дозволяє дивитися видовища, які не варті того, щоб йти їх дивитися.
- Телебачення є доказом того, що люди готові дивитися все що завгодно, лише б не дивитися один на одного.
Енн Ландерс - Телебачення забирає час читання книги і, на жаль, не замінює її.
Сілован Рамішвілі - Телебачення зображує нас ідіотами, бо ми такими і є, або ми стаємо ідіотами, бо такими нас зображує телебачення?
Борис Крігер
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Криза допомогла йому нарешті стати на ноги — банк відібрав машину за несплату кредиту.
- Кусають нас не блохи — ціни; щодень то вищі стають їхні зміни.
Валентина БУГРІЙ - Ласкаве слово ката і на шибениці приємне.
Флоріан БОДНАР - Легко піднімати свій авторитет, коли маєш руки.
Володимир КЛЕПАЦЬКИЙ - Літа змушують задумуватись про високе... Хоча б про власний артеріальний тиск.
Володимир КОРЧИНСЬКИЙ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Всі дороги в світі — це лише орбіти: якою б не ішов, все одно повернешся туди, звідки вийшов, — в яму.
Микола КУЛІШ
"Патетична соната", 1931 - Умру, а жить не перестану,
Любов'ю буду вічно тліть...
Важким я колосом устану
Із грудки рідної землі.
Михайло СИТНИК
"Умру, а жить не перестану...", 1946 - Земля, з дитинства рідна! Як її
старим покинути й піти в чужину,
а потім горювати: любий сину,
якби-то знов побачити її!
Якби побачити в секунду смертну
здаля, хоч раз один; дитячі втіхи
згадати й принести життя, як жертву,
й лягти в землі чужій, од горя тихій.
Василь Барка
"Апостоли", 1946 - Лежить земля, як книга розпростерта,
Над нею сонце, мов небес свіча...
Сухим аскетом невмолимий час
Глави читає приходу і смерти.
Теодор Курпіта
"Земля", 1947 - Можна смерть лиш смертю здолати,
Тільки в тім таємниця буття.
І зерно мусить вмерти, щоб дати
В життєдавчому житі — Життя.
Євген МАЛАНЮК
"Все забудь..." 1954
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
