Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Коли й багато лихих тебе обмовляють, то не бійся їх. Ніколи не будуть слова їх збігатись, бо не істинні вони. Коли ж два добродії ганять тебе, то бійся, бо істина за ними стоїть, – і тобі користь, бо викриття від них йде.
Мосхіон - Муж, котрий викриває, ліпше улесливого.
Мосхіон - Погано – зубожіти, гірше – здобувати злом.
Мосхіон - Краса багатства не в скарбах, а в тім, щоби завжди допомагати тим, хто потребує.
Філон - Багатство природне – це достаток хліба і води, одежі простої, а хто зайвого бажає достатку, той душу свою мучить.
Філон
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Казала кума — дам пшона, а в неї самої нема.
- Не все те правда, що на весіллі плещуть.
- Якби утроба їсти не просила, то голова б у золоті ходила.
- Лева не загнуздаєш і за гриву не вдержишся.
- Щоб навчитися прясти, треба до голови ще й руки докласти.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Зуби, як ріпа.
- Зуби, як у жеребця.
- Зуби, як у коня.
- Зуби, як у миші.
- Зуби, як у тигра.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Ціль виправдує засоби.
Макіавеллі - Через двадцять років ви будете більш шкодувати про те, чого НЕ ЗРОБИЛИ, чим про те, що ви ЗРОБИЛИ. Тому, відкиньте сумнів. Спливайте далі від безпечної гавані. Піймайте попутний вітер своїми вітрилами. Досліджуйте. Мрійте. Відкривайте.
Марко Твен - Чужий для усіх, нічим не зв’язаний,
Я думав: вільність і спокій
Заміна щастю. Боже мій!
Як я помилився, як покараний.
Олександр Пушкін - Чужого не візьмеш, свого не буде — гасло олігархів.
NN - Шахрайство: гарна угода, що зштовхнулася з поганим законом.
Альфред Камю
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Чи знаєте ви, що...коли зняти зі своїх вух локшину, то можна лишитися взагалі без нічого?!
Олександр ПЕРЛЮК - Мало любити Україну до глибини душі, треба любити її до глибини своєї кишені.
Євген Чикаленко - Неординарна особа рідко отримує ордени.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Рабу платять інколи за те, що він не німий, а галасливий.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Маючи такі красиві ноги, далеко піде!..
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Поклонюсь я низько житам:
"Ви простіть мене, блудного сина,
Що я вас проміняв, прогадав
На сирени, на брук, на машини..."
Дмитро Фальківський
"Та й піду ж я", 1925 - Я світ увесь сприймаю оком,
бо лінію і цвіт люблю,
бо рала промінні глибоко
урізались в мою ріллю.
Михайло ДРАЙ-ХМАРА
"Я світ увесь сприймаю оком...", 1925 - Блискучий сніг, колючий вітер,
гудуть натягнуті дроти.
Шляхів нема, немов хто витер,
і важко проти вітру йти.
Михайло ДРАЙ-ХМАРА
"В село", 1925 - Солодкою стрілою пізній цвіт,
Скрадаючися, приморозок ранить.
Дзвенить земля, як кований копит.
Зима прийде — і серця не обманить.
Максим РИЛЬСЬКИЙ
"Людськість", 1929 - Чекає осінь винозора,
од багру й золота ясна:
Як грона винні в неї груди,
уста ж, мов келихи вина.
Богдан Кравців
"Чекає осінь", 1933
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
