Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Бо вже до корiння дерев i сокира прикладена: кожне ж дерево, що доброго плоду не родить, буде зрубане та й у вогонь буде вкинене.
Євангеліє від св. Матвія - У руцi своїй має Вiн вiячку i перечистить свiй тiк; пшеницю свою Вiн збере до засiкiв, а половину попалить ув огнi невгасимому.
Євангеліє від св. Матвія - Не хлiбом самим буде жити людина, але кожним словом, що походить iз уст Божих.
Євангеліє від св. Матвія - Не спокушай Господа Бога свого!
Євангеліє від св. Матвія - Блаженнi голоднi та спрагненi правди. Блаженнi чистим серцем.
Євангеліє від св. Матвія
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- На двох весіллях одразу не танцюють.
- На добрий млин що не посип, то змеле.
- На дурничку і оцет солодкий.
- На дурнів не вчаться.
- На жар дихай поволі, бо носа спалиш.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Молода, як огірочок.
- Молода, як у спасівку яглиця.
- Молодець, як печений горобець.
- Молодик, як бик.
- Молодиця, як тихеє літо.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Свобода — означає відповідальність.
Дж. Шоу - Свобода – це право робити все, що не заборонено законом.
Шарль де МОНТЕСК’Є - Свобода – це право сказати, що два на два – чотири.
Джордж Оруелл - Свобода й необхідність сумісні. Вода ріки, наприклад, має не лише свободу, а й необхідність текти своїм руслом. Таке ж поєднання ми маємо у діях, які здійснюються людьми добровільно.
Томас Гоббс - Свобода людини полягає у вiльному користуваннi своїми здiбностями.
К. Гельвецiй
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Якщо не думати, то обовязково щось придумаєш.
Олександр ПЕРЛЮК - Якщо не затягнути людям паски, вони ще, чого доброго, почнуть жити краще.
Олександр ПЕРЛЮК - Якщо не перепив, значить, недопив.
Олександр ПЕРЛЮК - Якщо ніхто не бажає купувати якусь гидоту, значить, її погано рекламують.
Олександр ПЕРЛЮК - Якщо ніхто ні за що не відповідає, то це ще не значить, що ніхто за це не відповість.
Олександр ПЕРЛЮК
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Та не однаково мені,
Як Україну злії люде Присплять, лукаві, і в огні Її, окраденую, збудять... Ох, не однаково мені. Тарас ШЕВЧЕНКО "Мені однаково, чи буду...", 1847 - Сонце заходить, гори чорніють.
Пташечка тихне, поле німіє, Радіють люде, що одпочинуть, А я дивлюся... і серцем лину В темний садочок на Україну. Тарас ШЕВЧЕНКО "N. N."("Сонце заходить, гори чорніють..."), 1847 - Садок вишневий коло хати,
Хрущі над вишнями гудуть, Плугатарі з плугами йдуть, Співають ідучи дівчата, А матері вечерять ждуть. Тарас ШЕВЧЕНКО "Садок вишневий коло хати...", 1847 - Я так її, я так люблю
Мою Україну убогу, Що проклену святого Бога, За неї душу погублю! Тарас ШЕВЧЕНКО "Сон"("Гори мої високії..."), 1847 - Погибнеш, згинеш, Україно,
Не стане знаку на землі. А ти пишалася колись В добрі і розкоші! Вкраїно! Мій любий краю неповинний! За що тебе Господь кара, Карає тяжко? Тарас ШЕВЧЕНКО "Осії. Глава XIV (Подражаніє)", 1859
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися! - Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|