Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Непохитна вдача найшвидше здається.
Софокл - Нерозумно боятися неминучого.
Публій Сір. - Несподіване трапляється в житті частіше, ніж очікуване.
Плавт - Нестачу розуму не слід пояснювати нестачею пам'яті.
Гельвецій - Ні мудрому, ні меткому,
Ні за пташку прудкішому Суда божого не минути! Слово о полку Ігоревім.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Хто два заяці гонить, жадного не здогонить.
- Хто любить світ, той любить правду.
- Хто не був ніколи підданим, той не буде добрим паном.
- Хто не зазнав зла, не вміє шановати добра.
- Хто не слухає тата, той послухає ката.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Бігає, мов скажений.
- Бігає, як весільна мати.
- Бігає, як вітер у полі.
- Бігає, як вовк по степу.
- Бігає, як Ганна (як жінка) без солі.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Жінці не обов’язково говорити чоловікові, що вона любить його. Нехай про це говорять її сяючі, щасливі очі.
Еріх Марія Ремарк - Вони красномовніші за слова.
Еріх Марія Ремарк - Жінок слід або обожнювати, або залишити. Все інше — брехня.
Еріх Марія Ремарк - Ми так боїмося бути нав’язливими, що стаємо байдужими.
Еріх Марія Ремарк - Найбільша ненависть виникає до тих, хто зумів доторкнутися до серця, а потім плюнув у душу.
Еріх Марія Ремарк
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Армія служить народу, генералітет — керівництву.
Олександр ПЕРЛЮК - Африка, вона і в Європі — Африка.
Олександр ПЕРЛЮК - Багато хто вважає себе непідкупним, поки не почує про суму.
Олександр ПЕРЛЮК - Багатьом вдається зробити неможливе лише тому, що вони вважали це неможливим.
Олександр ПЕРЛЮК - Багатьом з тих, хто летить у провалля, здається, що вони йдуть до Європи.
Олександр ПЕРЛЮК
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Подивилась ясно, — заспівали скрипки! —
Обняла востаннє — у моїй душі. Ліс мовчав у смутку, в чорному акорді. Заспівали скрипки у моїй душі. Павло ТИЧИНА "Подивилась ясно...", 1918 - Світає...
Все спить ще: і небо, і зорі безсилі, Лиш птах десь озвався спросоння ліниво Та темний бовван на козачій могилі Про давнє, минуле кричить мовчазливо. Видніє щохвилі.Все спить ще: і небо, і зорі безсилі. Павло ТИЧИНА "Світає...", 1918 — 1919 - У вічну славу Батька і Сина
Й Духа Святого Голуба... Ой зацвіла біла калина Біля Синього Жолоба... Лавро Миронюк "У вічну славу...", 1920 - Як купала мене мати
у любистку, Трусив зорі Див із лану у колиску. Тодось ОСЬМАЧКА "Казка", 1925 - Тож п'яній і п'яній, княгине, —
Поки сонце ще ходе рано, Поки небо твоє ще синє, Веселись, моя ладо! Олекса Стефанович "Осіннє", 1929
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Приходить чоловік додому і каже жiнці:
– Ти завжди виглядаєш такою гарною пiсля горiлки. – Що ти, я зовсiм не пила, – дивується жiнка. – Зате я випив. То давайте вип’ємо за те, щоб нашi жiнки були завжди красивими. - – Вип’ємо за панi Марiю!
Голос збоку: – За яку? Кожний за свою! - Знаєте, чим казка вiдрiзняється вiд життя?
Казка – це коли женився на жабі, а вона виявилася царiвною. А життя – це коли навпаки. Так давайте вип’ємо за те, щоб наше життя було схоже на казку! - Була нiч. Тиша. Ясний мiсяць. Вiн і вона.
Він сказав: «Так». Вона сказала: «Нi». Минули роки. Була нiч. Тиша. Повний місяць. Вона сказала: “Так». Він сказав:«Так». Та роки були вже не тi. Так вип’ємо ж за те, щоб все в життi робилось своєчасно! - За нашу красу і за мужність наших жінок, що нас, таких красивих, терплять!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|