Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
| Давня мудрість / 1612 | |
|
- Пристрасті додають розуму найдурнішим людям і роблять дурними найрозумніших.
СЕНЕКА Молодший - Пристрасть спочатку — як чужий, пізніше — як гість, і, нарешті, — як хазяїн будинку.
Талмуд - Про свої здібності людина може довідатися, тільки спробувавши застосовувати них на ділі.
СЕНЕКА Старший - Просячи в когось милостині, Діоген сказав: "Якщо ти подаєш іншим, подай і мені, а якщо ні, то почни з мене".
- Процвітаючі негідники нестерпні.
Есхіл
| Ще.. |
|
|
|
|
| Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Ті ж гості, та в хату.
– Самі тії гості та й до хати йдуть. – ... бо внадились. - Не здох кінь, тільки Бог убив.
- Не вмер — болячка вдавила.
– ... Лихо вдавило. – ... Та галушка вдавила. - Не вмер дячка, вдавила болячка.
- Не вмер Данило — болячка вдавила.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Щебече, як у саду соловей.
- Щедра, як земля.
- Щипається, як рак.
- Щоб ви були такі веселі, як весна.
- Щоки пухкі, як пампушки.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Гіркий чужий хліб і важкі сходи чужого ґанку.
Данте Алігьєрі - Гіркота є в чаші навіть кращої любові…
Ф. Ніцше - Гірше дієти може бути тільки одне: слухати розмови про дієту.
NN - Гірше кам’яного серця може бути лише розріджений мізок.
Теодор Рузвельт - Гірший спосіб нудьгувати за людиною – це бути з ним і розуміти, що він ніколи не буде твоїм.
Габріель Гарсіа МАРKЕС
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Які ж то треба мати права, щоб не мати обов’язків!
Леонід СУХОРУКОВ - У декого ввічливість – добре відредаговані грубощі.
Леонід СУХОРУКОВ - Дурні існують для того, щоб підтримувати у належній формі розумних.
Леонід СУХОРУКОВ - Не розправляй крила у вузькому місці.
Леонід СУХОРУКОВ - Вселенський парадокс: усі люди народжуються людьми, але не всі ними помирають.
Леонід СУХОРУКОВ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Думи мої, думи мої,
Квіти мої, діти! Виростав вас, доглядав вас, — Де ж мені вас діти? В Україну ідіть, діти! В нашу Україну, Попідтинню, сиротами, А я — тут загину. Тарас ШЕВЧЕНКО "Думи мої, думи мої...", 1839 - Отакий-то Перебендя,
Старий та химерний! Заспіває весільної, А на журбу зверне. Тарас ШЕВЧЕНКО "Перебендя", 1839 - Я не одинокий, я не сиротина,-
Єсть у мене діти, та де їх подіти? Заховать з собою? — гріх, душа жива! Тарас ШЕВЧЕНКО "Гайдамаки", 1841 - Буде з мене, поки живу,
І мертвого слова, Щоб виливать журбу, сльози. Тарас ШЕВЧЕНКО "Гайдамаки", 1841 - Теплий кожух, тілько шкода —
Не на мене шитий, А розумне ваше слово Брехнею підбите. Тарас ШЕВЧЕНКО "Гайдамаки", 1841
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
- Розквітають в парку липи – це є привід, щоб попити.
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|