Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Плотські пристрасті і святих допікають.
Дмитро ТУПТАЛО,
«Четьї Міней» - Праця без доброчестя марна.
Дмитро ТУПТАЛО,
«Четьї Міней» - Світлонародженний той, що буде світлом світу.
Дмитро ТУПТАЛО,
«Четьї Міней» - Святі Батьківщини своєї після смерті не покидають.
Дмитро ТУПТАЛО,
«Четьї Міней» - Святого кореня є і гілки святі.
Дмитро ТУПТАЛО,
«Четьї Міней»
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Коли Москаль каже сухо, то напевно застрягнеш по вухо.
— Як Москаль скаже сухо, то під німайсь по самі вуха, то ще замочишся.
- З Москалем дружи, а камінь за пазухою держи.
- З Москалем бувай а камінь в пазусі тримай.
- Варив чорт з Москалем пиво, та й пива відрікся.
- Москаль тоді правду скаже, як чорт молитись стане.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Хата, як лялечка.
- Хата, як покришка.
- Хвалить, як медом мастить.
- Хвіст, як у лисиці.
- Хирява баба, як дірява макітра.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Багатьом поетам треба платити гонорар тільки за те, щоб вони не творили.
Олег Келлер. - Багатьом словам довелося довго брести пішки, перш ніж вони стали крилатими.
Марія Ебнер-Ешенбах. - Базікають ті, хто не вміє думати.
Річард Бринслі Шерідан. - Банальність, перекинута з ніг на голову, залишається банальністю.
Норман Мейлер. - Банальність, сказана вчасно, стає дотепом.
Леонід Леонідов.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Що на землі назвемо: вічне і незгасне,
Коротше од хвилини, бо воно дочасне.
Іван ОРНОВСЬКИЙ - Діаманти славетні не менше віншують
І верстат, на якому кристал той шліфують.
Іван ОРНОВСЬКИЙ - Живе світ у руїні. Гинучи, вікує...
Іван ОРНОВСЬКИЙ - Зла річ є незгода. Гонителька миру,
Сваха збурень пекельних. До вієн задира,
Підбивачка на братні заїлості люті.
Іван ОРНОВСЬКИЙ - Найбільше те звитязтво варто шанувати,
Коли добром закляті злості воювати.
Іван ОРНОВСЬКИЙ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Лежить земля, як книга розпростерта,
Над нею сонце, мов небес свіча...
Сухим аскетом невмолимий час
Глави читає приходу і смерти.
Теодор Курпіта
"Земля", 1947 - Можна смерть лиш смертю здолати,
Тільки в тім таємниця буття.
І зерно мусить вмерти, щоб дати
В життєдавчому житі — Життя.
Євген МАЛАНЮК
"Все забудь..." 1954 - Як усе на світі зрозумієш,
То тоді зупинишся
І вмреш!
Василь СИМОНЕНКО
"Завірюха", 1964 - Ми всі погаснемо, і гомін наших кроків
Вбере пожадлива і чорна глибочінь.
Душе, свій страх відкинь! Тобі бо, одинокій,
Належать вічна рань і сонця височінь.
Михайло Орест
"Поблід...", 1965 - Пізно вже. Немає вороття.
Попелом присипано волосся.
Віяли вітри. Пройшло життя.
Все змело, й нічого не збулося.
Марина Приходько
"Змилуйся...", 1967
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Приходить чоловік додому і каже жiнці:
– Ти завжди виглядаєш такою гарною пiсля горiлки.
– Що ти, я зовсiм не пила, – дивується жiнка.
– Зате я випив.
То давайте вип’ємо за те, щоб нашi жiнки були завжди красивими.
- – Вип’ємо за панi Марiю!
Голос збоку:
– За яку?
Кожний за свою!
- Знаєте, чим казка вiдрiзняється вiд життя?
Казка – це коли женився на жабі, а вона виявилася царiвною.
А життя – це коли навпаки.
Так давайте вип’ємо за те, щоб наше життя було схоже на казку!
- Була нiч. Тиша. Ясний мiсяць. Вiн і вона.
Він сказав: «Так». Вона сказала: «Нi».
Минули роки. Була нiч. Тиша. Повний місяць.
Вона сказала: “Так». Він сказав:«Так».
Та роки були вже не тi.
Так вип’ємо ж за те, щоб все в життi робилось своєчасно!
- За нашу красу і за мужність наших жінок, що нас, таких красивих, терплять!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
